ОСОБЛИВОСТІ ЧОРНОБИЛЬСЬКОГО ОНІМНОГО ПРОСТОРУ В АМЕРИКАНСЬКІЙ КІНОМАТОГРАФІЇ

Анотація

Статтю присвячено дослідженню особливостей чорнобильського онімного простору в американському кіномистецтві. Власні назви є важливою частиною лексичного різноманіття мови, адже не мають, як загальні назви, лексичного значення, проте несуть у собі особливу семантику апелятивної лексики, від якої походять (Gardiner, 1958). Оніми в художньому тексті відрізняються специфічним набором ознак. Тут важливою стає стилістична функція, тоді як номінативна – другорядна. Актуальність написання статті полягає в тому, що чорнобильський онімний простір американського кіномистецтва ще не був об’єктом дослідження, також не вичалося детально питання українського онімного простору в кіномистецтві загалом. У статті розглянуто специфіку метамови ономастичного дослідження, зокрема охарактеризовано тлумачення терміну «онімний простір» в науковій літературі та звернено увагу на проблему існування синонімії в термінології. З одного боку, для американського кіноматографу характерним є наявність фільмів, у яких онімний простір виступає декорацією (не розкриваються його основні функції), з іншого боку, є й такі, у яких власні назви подано структуровано, вони об’єднуються в поля та мають низку стилістичних, словотвірних, етимологічних особливостей. Оніми таких фільмів утворюють певну систему, яка має відбивати особливості традиційного українського ономастикону, проте специфіка власних назв у художніх текстах якраз полягає в іншому ракурсі, по суті, ми дивимося на пропріальні назви з погляду автора (тобто американського режисера чи сценариста). У статті охарактеризовано онімний простір в американському кіноматографі на прикладі мінісеріалу «Чорнобиль» (2019), визначено, що сукупність власних назв зазначеного фільму складається з антропонімного, топонімного та ергонімного полів, з яких найбільшим є антропонімне, трохи меншим – топонімне і зовсім невеликим – ергонімне. За допомогою кількісного та етимологічного аналізів охарактеризовано склад онімного простору, а також ймовірне походження деяких власних назв, що є знаковими для сюжету фільму, виокремлено власні назви, які входять до ядра та периферії онімного простору, та ті, що перебувають на межі ядра та периферії. Проаналізовано стилістичні, графічні та траслітераційні особливості. Зроблено висновок щодо перспективи майбутніх досліджень.