ДІЄСЛІВНЕ ЗАПЕРЕЧЕННЯ В КОНТЕКСТІ ВЛАДИ: ТЕМА КОНФЛІКТУ КУЛЬТУР У КОЛОНІАЛЬНОМУ СУСПІЛЬСТВІ

Анотація

У статті досліджено і проілюстровано як заперечення в постколоніальних романах є потужним інструментом для критики та оскарження динаміки влади. У дослідженні висвітлено, як заперечення використовується, щоб заперечити легітимність колоніальних держав, стверджуючи незалежність і самовизначення, і як воно допомагає персонажам протистояти гнобленню та відстоювати свою свободу та волю. Кидаючи виклик колоніальним визначенням, автори заявляють про корінну ідентичність і ставлять під сумнів легітимність владних структур, прокладаючи шлях до нових наративів. Останні дослідження підкреслюють багатогранність заперечення в лінгвістиці, що охоплює філософські, логічні, структурні, когнітивні та прагматичні підходи. Незважаючи на численні дослідження, всеосяжна структура заперечення залишається не до кінця вивченою. У постколоніальних романах дієслівне заперечення розкриває конфлікти ідентичності, ілюструючи опозицію колоніальній культурі та бажання зберегти спадщину. Поширені форми включають don’t, didn’t, couldn’t і stop. N. Farrah’s Crossbones демонструє культурні конфлікти в колоніальних суспільствах, висвітлюючи владу, контроль, опір і вплив на суспільство. Ці конфлікти створюють нестабільне середовище, яке позначається страхом і репресіями. У V. S. Naipul’s Magic Seeds культурні конфлікти зображені через самосвідомість і літературу. Рефлексія оповідача підкреслює культурне самосприйняття та опір змінам, показуючи напругу між традицією та сучасністю. Вплив зовнішніх точок зору підкреслює тиск колоніалізму на місцеву ідентичність. У Imaginary Homelands розгортання заперечних структур символізує культурне витіснення та емоційне відчуження в постколоніальному контексті. У Doris Lessing’s Mara and Dann культурні конфлікти висвітлюються через кризові взаємодії. Розрив зв’язку та відсутність комунікації ілюструють культурний розпад, а різні пріоритети відображають соціальні відмінності. Екологічне спустошення підкреслює колоніальну експлуатацію, тоді як байдужість до страждань відображає емоційний вплив тривалого конфлікту. Динаміка влади показує особливості контролю та ієрархії колоніальних суспільств. Усі ці уривки висвітлюють складність діалогу щодо культурної ідентичності в колоніальному та постколоніальному контекстах, наголошуючи на темах самосприйняття, опору, зовнішнього впливу та динаміки влади.