КОНЦЕПТУАЛЬНА СЕМАНТИКА ВЕРБАЛЬНО-РЕЛІГІЙНИХ ФОРМУЛ В АНГЛІЙСЬКІЙ І УКРАЇНСЬКІЙ МОВАХ

Анотація

У пропонованій розвідці проведено аналіз концептуальної семантики вербально-релігійних формул в англійській і українській мовах. Основним призначенням таких формул автори вважають вираження благословення, що завжди пов’язано з Богом чи іншими вищими силами, такими як святі або ангели. Для проповідницьких текстів характерна використання книжкової, церковно-релігійної лексики, яка має архаїчний або урочистий відтінок, що підкреслює святість моменту. Часто в таких формулюваннях можна зустріти фрагменти священних текстів, включаючи молитви. Вони також реалізують морально-етичні цінності, прийняті в суспільстві, та народні уявлення про добробут. Основний вербальний компонент є частиною ритуалу, починаючи від його початку і до завершення літургії. Емоційна складова таких формул, на думку авторів, важлива для встановлення позитивного зв’язку між адресантом і адресатом, спонукаючи до добрих вчинків і бажаних змін. Важливо, що ці побажання завжди мають позитивну орієнтацію, відображаючи спільні емоційні установки, спрямовані на благополуччя, здоров’я та добробут. Ці формули виступають як стимул для зміни стану адресата, використовуючи традиційні семантичні елементи, що асоціюються з добробутом і духовним здоров’ям у різних культурах та мовах. У статті виокремлено відповідні мовні формули релігійного дискурсу, що є важливими для розуміння та аналізу структури релігійного інституту в цілому. Ці формули не лише відображають особливості мови, але й допомагають визначити, як релігійні тексти функціонують у контексті культури та релігійної практики, впливаючи на духовне життя громади та забезпечуючи взаємодію з віруючими через мову.