ЛІНГВІСТИЧНЕ ВІДОБРАЖЕННЯ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ В АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ: ФРАЗЕОЛОГІЧНИЙ ТА СЕМАНТИЧНИЙ АНАЛІЗ

Анотація

Дослідження було присвячене лінгвістичному відображенню інтелектуальної діяльності людини в англійській мові через комплексний аналіз фразеологічних одиниць, метафоричних виразів та семантичних структур, а також вивчено, як інтелектуальні здібності концептуалізуються, категоризуються та оцінюються в англійському лінгвістичному світогляді, зосереджуючись на таких ключових лексемах, як «розум», «голова» та «мозок», а також на їхніх антитетичних відповідниках «дурний» та «дурень». Аналіз показує, що носії англійської мови використовують багатий набір метафоричних моделей для представлення інтелектуальних здібностей, включаючи концептуалізацію розуму як контейнера, рослини, вогню, тварини та людини. В систематичному дослідженні було виявлено фразеологічні одиниці, які поділені на шість основних тематичних груп: дихотомія розумний-дурний, набуття-втрата інтелекту, глибокі-тривіальні знання, обдарованість-звичайні здібності, швидкий-повільний розум та хороша-погана пам’ять. Ці категорії демонструють ієрархічну систему оцінювання, в якій інтелектуальні здібності вимірюються поступово, причому помітно відсутня нейтральна категорія «нормальний». Компонентний аналіз фразеологічних виразів виявляє соматичні елементи (голова, мозок, розум), метафори, засновані на об’єктах (ніж, цегла, світло), порівняння з природними явищами (скеля, батіг), метафори вимірювання (енциклопедія, фонтан, сито), посилання на тварин (слон, птах, курка) та дієслова дії як основні лінгвістичні механізми для вираження інтелектуальних понять. В дослідженні було виявлено переважання негативних оцінок в інтелектуальній характеристиці, причому позитивні оцінки зазвичай вимагають підсилювачів та продемонстровано, що представлення інтелектуальної діяльності в англійській мові відображає культурні цінності та соціальні норми, де інтелект є чеснотою, що підлягає моральній оцінці. В аналізі було виявлено чіткі концептуальні межі між «розумом» (базова здатність до мислення) і «розумом» (вища когнітивна функція), а також між «дурним» (повільна інтелектуальна здатність) і «дурнем» (порушення соціальних норм поведінки). Ці висновки сприяють розумінню того, як когнітивні здібності конструюються лінгвістично і передаються культурно через мову. Висновки дослідження поширюються на когнітивну лінгвістику, культурну антропологію та мовознавство, пропонуючи розуміння взаємозв’язку між мовою, мисленням та культурною концептуалізацією інтелектуальних здібностей людини в англомовних спільнотах.