МІЖКУЛЬТУРНИЙ АНАЛІЗ ПОНЯТТЯ «ВЛАДА» В АНГЛІЙСЬКІЙ ТА УКРАЇНСЬКІЙ МОВАХ
Анотація
У цьому дослідженні представлено комплексний міжкультурний порівняльний аналіз концептуалізації влади в англійській та українській мовних культурах на основі фразеологічного аналізу. Дослідження присвячене вивченню того, як абстрактні поняття влади кодуються в мові, виявляючи як універсальні когнітивні закономірності, так і значні культурні відмінності у представленні влади в цих різних мовних традиціях. Дослідження використовує кілька теоретичних підходів, включаючи теорію концептуальних метафор, теорію культурних вимірів та семантичний аналіз, для вивчення 258 фразеологічних одиниць, що містять поняття, пов’язані з владою (131 англійська, 127 українська). Методологія поєднує лексикографічний аналіз з культурно-лінгвістичним дослідженням для виявлення міжкультурних закономірностей у концептуалізації влади, оціночних ставлень та метафоричної структуризації. Ключові висновки виявляють разючі паралелі поряд із значними розбіжностями між двома мовними культурами. Обидві демонструють переважно негативне ставлення до концепцій влади (65–66%), що свідчить про універсальний скептицизм людей щодо авторитарних структур. Однак істотні відмінності виявляються в конкретних оціночних моделях: українські вирази демонструють сильніший морально-етичний акцент і значно більш позитивні асоціації з королівською владою (50% позитивних оцінок порівняно з 17% в англійській мові), тоді як англійська мова демонструє ширше технічно-правове застосування та виражений фокус на індивідуальних здібностях. Дослідження виявляє універсальні метафоричні моделі, включаючи «ВЛАДА – ЦЕ КОНТРОЛЬ», «ВЛАДА – ЦЕ СИЛА», «ВЛАДА – ЦЕ ВОЛОДІННЯ» та «ВЛАДА – ЦЕ ВЕРТИКАЛЬНИЙ ПРОСТІР», одночасно виявляючи специфічні для кожної культури метафоричні орієнтації: українська «ВЛАДА – ЦЕ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ» проти англійської «ВЛАДА». Ці моделі відображають різні історичні траєкторії та культурні цінності, причому українська культура зберігає сприйнятливість до ієрархічної влади, коли вона здійснюється відповідально, тоді як англійська культура демонструє глибоко вкорінений скептицизм, що випливає з еволюції конституційної монархії та демократичних традицій. Результати дослідження значно сприяють розумінню того, як мовні структури впливають на політичне пізнання та ставлення до культурної влади. Українські учасники демонструють вищу прийнятність дистанції влади в поєднанні з морально-етичними очікуваннями, тоді як англійські відповіді відображають нижчі переваги дистанції влади з акцентом на індивідуальній ініціативі. Дослідження надає важливі відомості про демократичні процеси, легітимність влади та міжкультурну комунікацію, демонструючи, що хоча людський досвід влади має універсальні характеристики, лінгвістичні та культурні рамки фундаментально формують концептуальні моделі, оціночні ставлення та поведінкові очікування щодо структур влади в сучасних глобалізованих контекстах.