МОВНА ПОЛІТИКА СІМ'Ї ТА ДИНАМІКА МОВНОГО ВИБОРУ: СОЦІОЛІНГВІСТИЧНІ ЗАСАДИ ТА КОНЦЕПТУАЛЬНІ ПЕРСПЕКТИВИ

Анотація

Стаття досліджує теоретичний аспект мовного вибору як центральний, багатовимірний механізм формування та функціонування сімейної мовної політики, особливо в умовах двомовності та багатомовності родин. Спираючись на соціолінгвістичні, психолінгвістичні та ідеологічні підходи, автор трактує мовний вибір не просто як комунікативне рішення, а як соціально вмотивовану, емоційно насичену й ідеологічно опосередковану практику. У статті здійснено критичний синтез класичних і сучасних теорій сімейної мовної політики, а також проаналізовано, як мовні ідеології на макрорівні та державна мовна політика перетинаються з батьківськими рішеннями, емоційними настановами та міжпоколіннєвим формуванням ідентичності (мікрорівень). Особлива увага приділена українському соціолінгвістичному контексту, в якому вимушена міграція, війна та наслідки русифікації радикально змінили мовну ієрархію та мовні практики в родинах. На основі новітніх досліджень, зокрема авторських, аналіз демонструє, як мовний вибір перетворюється на простір символічного спротиву, національного переосмислення та консолідації ідентичності в українських родинах. Висвітлюється поява явищ, таких як «мовний сором» і емоційно вмотивований мовний зсув, особливо в умовах емоційно асиметричного співіснування української та російської мов. У статті запропоновано концептуальну модель мовного вибору, що інтегрує три взаємопов’язані виміри: (1) ідеологічний – відображає уявлення про легітимність і політичне значення мов; (2) афективний – охоплює емоційні впливи та прихильність до мови; (3) стратегічний – стосується функціонального і перспективного планування мовного репертуару дитини. Мовний вибір розглядається як посередницький механізм, через який ширші соціополітичні чинники інтерналізуються, переосмислюються та реалізуються в межах сім’ї. Ця праця робить внесок у розвиток теорії сімейної мовної політики, підкреслюючи емоційну й символічну значущість мовного вибору, особливо в постконфліктних і міграційних контекстах. Запропонована модель відкриває перспективу для глибшого розуміння того, як багатомовні родини реагують на нестабільність, адаптуються до змін у мовному середовищі та формують свої мовні майбуття в умовах невизначеності.