ЛІНГВАЛЬНІ ПОКАЖЧИКИ ТЕКСТОТИПІВ У СМИСЛОТВОРЕННІ ТА СТРУКТУРАЦІЇ ДЕТЕКТИВНОГО ТЕКСТУ THE TWIST OF A KNIFE АНТОНІ ГОРОВІЦА

Ivan Antonovich Bekhta

Ivan Antonovich Bekhta https://orcid.org/0000-0002-2885-0731

Ключові слова: Антоні Горовіц, детективний жанр, наратор, текстотип, композиційно-мовленнєва форма, дискурсно-наратологічна парадигма

Анотація

У статті1 подано розуміння системної взаємодії засобів та способів актуалізації одиниць різних рівнів, що формують структуру художнього тексту, створеного автором-письменнником. Саме авторська позиція, його погляд визначає структуру, форму і зміст художнього твору. Авторська думка виринає на поверхню на усіх без винятку ділянках і в усіх типах викладу, утім в прямій, найбільш відвертій формі вона подана у дискурсній зоні автора-письменника, репрезентуючи зовнішньо-текстову комунікативну модель і у дискурсній зоні наратора, репрезентуючи внутрішньо-текстову комунікативну модель. Їхній розподіл, однак, нерівномірний, адже він суттєво залежить від текстотипів (text types, modes or types of discourse, rhetorical modes – і.е., композиційно-мовленнєвих форм у східноєвропейському термінологічному інструментарії метамови опису) – оповіді (narration), опису (description) та міркування (argumentation). Саме вони слугують у першій статті триквелу об’єктом розгляду у дискурсно-наратологічному вимірі з урахуванням семантичних показників у структурній організації детективного світу роману “The Twist of a Knife” (2017) Антоні Горовіца (англ. Anthony John Horowitz), англійського прозаїка і сценариста, фахівця у жанрах пригоди, містики, трилеру, жахів, фентезі. Предметом вивчення є роль і частотність лінгвальних маркерів текстотипів як складників смислотворення і структурації композиційно- мовленнєвого рівня макроструктури художнього детективного тексту. У статті задіяно традиційне найменування й номенклатуру текстотипів, які є визнані більшістю європейських текстолінгвістичних осередків. Основу текстотипів, їх внутрішній логічний зміст, демонструють встановлені категорії: часу, простору та причини. Оповідь створює динаміку навколишнього світу. Опис – статичний стан на певний момент. Міркування в очевиднішій формі окреслює здатність суб’єкта абстрактно мислити, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, відсуваючись від конкретних фактів художньої дійсності. Текстотипи несуть різний характер і зміст інформації: сюжетно-динамічний (розповідь), образотвірний (опис), узагальнено-теоретичний, коментувальний (міркування). Однією з основних ознак виокремлення текстотипу є ставлення текстового фрагмента до художнього часу: оповідь формує перебіг сюжетного часу, опис сповільнює, а міркування його зупиняє. Розповідь визнається діахронним зрізом дійсності, опис – синхронним, а міркування, формою не пов’язаною з об’єктивним перебігом сюжетного часу. Поява будь-якого текстотипу у тексті досліджуваного детективу позначена лінгвальним оформленням. У цій статті опертя зроблено на зміну лексичного наповнення і семантичне структурування міркування, як одного з текстотипів детективного світу

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

1. Adam J-M. Les textes: types et prototypes. Récit, description, argumentation, explication et dialogue. Paris : Nathan, 1992. 223 p.
2. Aumüller M.“Text Types.” [In:] Peter Hühn, Jan Christoph Meister, John Pier, Wolf Schmid (eds.) Handbook of Narratology (2nd ed.). Berlin : De Gruyter. 2014. 854–867.
3. Bakhtin M. M.“The Problem of Speech Genres” in Duff, David (ed): Modern Genre Theory, Harlow : Longman, 1986, 2000. pp. 82–97.
4. Biber D. A typology of English texts. Linguistics, vol. 27, 1, 1989. Pp. 3–4.
5. Bonheim H. “Systematics and Cladistics: Classification of Text Types and Literary Genres.” C. Uhlig & R. Zimmermann (eds.). Anglistentag Marburg. Proceedings. Tübingen : Niemeyer, 1991. 154–65.
6. Chatman S. Coming to Terms: The Rhetoric of Narrative in Fiction. Ithaca, N.Y. : Cornell University Press, 1990. 240 p.
7. de Beaugrande R., Dressler W. Introduction to text linguistics. London & New York: Longman, 1981. 270 р.
8. Fludernik M. Genres, Text Types, or Discourse Modes? Narrative Modalities and Generic Categorization. Style, 34, 2000. 274.
9. Gelley A. The represented world: Toward a phenomenological theory of description in the novel. Journal of Aesthetics and Art Criticism. 37 (4). 1979. 415–422.
10. Genette G.“Boundaries of Narrative.” New Literary History. 8, 1966/ 1976. 1–13.
11. Georgakopoulou A.“Text-Type Approach to Narrative.” In D. Herman, M. Jahn, and M.-L. Ryan (eds.), The Routledge Encyclopedia of Narrative Theory. London & New York: Routledge, 2005. 718 p.
12. Görlach M. Text Types and the History of English. Berlin: Mouton de Gruyter, 2004. 347 p.
13. Guillermo S.-C. Argumentation and Fiction: Types of Overlaps and Their Functions. Informal Logic. Vol. 41, No. 3, 2021. Pp. 309–334.
14. Hatim B., Mason I. Discourse and the Translator. London : Longman. New York: Longman, 1990. 258 p.
15. Herman D. “Description, Narrative, and Explanation: Text-Type Categories and the Cognitive Foundations of Discourse Competence.” Poetics Today 29.3, 2008. 437–72.
16. Herman D. Basic Elements of Narrative. Wiley-Blackwell, Oxford, 2009. 272 p.
17. Kussmaul P. Text-Type Conventions and Translating: some methodological issues. In: A. Trosborg, ed. Text Typology and Translation. Amsterdam and Philadelphia : John Benjamins B.V., 1997. pp. 67-83.
18. Lodge, D.“Types of Description.” D. L. The Modes of Modern Writing. Metaphor, Metonymy, and the Typology of Modern Literature. Ithaca : Cornell UP, 1977. 93–103.
19. Neubert A. Text and Translation. Leipzig, 1985, 168 p.
20. Olmos P. (ed.) Narration as Argument. Cham, Switzerland: Springer Verlag. 2017. 234 p.
21. Phelan J. Experiencing Fiction – Judgements, Progressions, and the Rhetorical Theory of Narrative, Columbus: The Ohio State University Press. 2007. 272 p.
22. Plumer G. On Novels as Arguments. Informal Logic. 35 (4): 2015. 488–507.
23. Plumer G. The Transcendental Argument of the Novel. Journal of the American Philosophical Association. 3(2): 2017. 148–167.
24. Ronen R. “Description, Narrative and Representation.” Narrative. 5, 1997. 274–86.
25. Schubert Ch., Renkema J. Introduction to Discourse Studies. New Edition. Amsterdam : John Benjamins, 2018. 453 p.
26. Text und Gesprächslinguistik. Linguistics of Text and Conversation. Ein internationales Handbuch zeitgenössischer Forschung. An International Handbook of Contemporary Research. Herausgegeben von / Edited by Klaus Brinker, Gerd Antos, Wolfgang Heinemann, Sven F. Sager. 1. Halbband / Volume 1. Walter de Gruyter, Berlin, New York, 2000. 877 s.
27. Tincheva N.“Aspects of Applying Prototypology to Text Types.” Discourse and Interaction, 10 (2): 2017. 85–101.
28. Togeby O., Bandle O. (Ed.), Braunmüller K. (Ed.), Jahr E. H. (Ed.), Karker A. (Ed.), Naumann H. P. (Ed.), Teleman U. (Ed.) Nordic language history and research on types of texts. In The Nordic Languages. Vol. 1. 2002. Pp. 235–242.
29. Trosborg A. Text Typology: Register, Genre and Text Type. Text Typology and Translation, 3, 1997. 3–23.
30. Tsiplakou S., Floros G. Never mind the text types, here‘s textual force: Towards a pragmatic reconceptualisation of text type. Journal of Pragmatics, 45(1), 2013. 119–130.
31. Virtanen T.“Issues of Text Typology: Narrative – a ‚Basic‘ Type of Text?” Text 12.2, 1992. 293–310.
32. Virtanen T.“Variation across Texts and Discourses: Theoretical and Methodological Perspectives on Text Type and Genre.” H. Dorgeloh & A. Wanner (eds.), Syntactic Variation and Genre. Berlin : Mouton de Gruyter, 2010. 53–84.
33. Walsh R. The Rhetoric of Fictionality. Narrative Theory and the Idea of Fiction, Columbus: The Ohio State University Press, 2007. 194 p.
34. Werlich E. A Text Grammar of English. Heidelberg: Quelle und Meyer, 1976. 315 p.
35. Werlich E. Typologie der Texte. Entwurf eines textlinguistischen Modells zur Grundlegung einer Textgrammatik. Heidelberg : Quelle & Meyer, 1975. 140 s.