ДО ПРОБЛЕМИ ОБҐРУНТОВАНОСТІ ТЕРМІНУ «МОТИВ» У ПІЗНАННІ ЛІРИЧНОГО ДИСКУРСУ

Анотація

У статті досліджується термін «мотив» у контексті філологічного аналізу ліричного дискурсу. Метою дослідження цієї статті є філологічне трактування й термінологічне впорядкування поняття «мотив» у метамові ліричного дискурсу, з опертям на лексикографічні джерела і теоретичні напрацювання в царині досліджуваного феномену. Проаналізовано розмаїті дефініції поняття «мотив» на основі теоретичних розпрацювань про мотив у філологічному ключі, зафіксовано його багатозначність і відносну розмитість терміну, що ускладнює його застосунок в мовознавчій термінології. Увагу зосереджено на теоретичних підходах до визначення поняття «мотив», зокрема на теоретичних розвідках, що своїми дослідженнями підтверджують визначення поняття у лексикографічних довідниках, але також і вирізняють багатогранність, і тим самим проблематику у єдиному чіткому формулюванні досліджуваного феномену, як повторювального елементу у літературному тексті, який може виражатися через образи, символи, дії, переживання героїв, ситуації. Спільним є розуміння того, що цей повторювальний елемент є вкрай важливим для вираження глибини теми твору. Актуальність дослідження мотиву в царині лінгвістики тексту допомагає глибше зрозуміти тематичну складність тексту поетичного твору, розкрити авторський лінгвальний інструментарій, оцінити його глибину та художню цінність. Розуміння «мотиву» розширює наше сприйняття тексту ліричної поезії, де мова відіграє домінувальну роль у передачі емоцій та переживань. Узагальнено існуючі визначення та сформульовано робоче визначення мотиву як повторювального символу, ідеї чи образу, що використовується в тексті для акцентування теми або створення певного емоційного забарвлення. Розглянуто генезу терміна, починаючи з музикознавства та його концептуалізацію в літературознавстві Й. В. фон Гете. Проаналізовано внесок сучасних дослідників (Метью Брібітцера-Сталла, Френка В. Янга, Вільяма Фрідмана, Меєра Говарда Абрамса, Девіда Мікіча, які підкреслюють важливість мотиву як елемента, що сприяє тематичному розвитку, єдності тексту, емоційному впливу та когнітивному залученню читача, а також його динамічну природу. Зроблено висновок, що «мотив» є динамічним елементом, який може розвиватися та змінюватися в текстосвіті літературного твору. Він є важливим інструментом для поета, для створення емоційного ландшафту вірша та поглибити його дослідження центральної ідеї.