ВІД ПЕРЕКЛАДУ ДО ЛОКАЛІЗАЦІЇ: ЕВОЛЮЦІЯ ПАРАДИГМ У КОМУНІКАЦІЇ ІТ-ПРОЄКТІВ

Ключові слова: локалізація, переклад, комунікація ІТ-проєктів, agile, інтернаціоналізація, нейронний машинний переклад, великі мовні моделі, культурна адаптація, користувацький досвід

Анотація

У статті простежено зсув парадигми у комунікації ІТ-проєктів: від перекладу як фінального, «текст-у-текст» етапу – до локалізації як інтегрованої стратегічної спроможності. Узагальнюючи сучасні дослідження, показано, що локалізація розширює межі комунікації від суто лінгвістичної коректності до культурної, регуляторної та досвідової відповідності, узгоджуючи продукти з локальними очікуваннями на рівні інтерфейсів, контенту та робочих процесів. Концептуально стаття протиставляє вузький мандат перекладу ширшому мандату локалізації, розміщуючи обидва явища в рамках практик глобалізації та інтернаціоналізації, що забезпечують масштабоване багатомовне впровадження. У процесуальному вимірі розглянуто, як agile-розробка та безперервне постачання перетворили локалізацію на ітеративну, міжфункційну практику; наголошено на механізмах управління – термінологічних і стилістичних системах, інструментах перегляду «в контексті» та чіткому розподілі ролей, що знижують ризики втрати узгодженості під час випуску дрібними інкрементами. Технологічно оцінено зростальну роль нейронного машинного перекладу та великих мовних моделей як прискорювачів первинних результатів, водночас підкреслено незамінність людської експертизи для збереження голосу бренду, культурної нюансованості та етичних стандартів. На емпіричному рівні підсумовано свідчення про зв’язок якісної локалізації з підвищенням задоволеності користувачів, лояльності та ринкового проникнення, а також зі зменшенням тертя у використанні продуктів. Окреслено подальші напрями: розроблення стандартизованих метрик впливу, що поєднують інвестиції у локалізацію з утриманням, юзабіліті, навантаженням на підтримку та доходами; створення рамок для ухвалення рішень щодо обсягу й глибини адаптації за різних культурних і нормативних умов; еволюція навичок перекладачів і локалізаційних команд у бік дата-грамотності, UX-чутливості та платформних інструментів; розширення досліджень локалізації на нові модальності – голос, AR, мультимодальні агенти та IoT. У сукупності ці інсайти позиціонують локалізацію як зрілу, орієнтовану на користувача парадигму глобальної ІТ-комунікації

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

1. Fry D., Lommel A., Localization Industry Standards Association. The localization industry primer. 2nd ed. Geneva : LISA, 2003.
2. Hagberg J., Kjellberg H. Digitalized markets. Consumption Markets & Culture. 2020. 23(2). 97–109. https://doi.org/10.1080/10253866.2020.1694209
3. Kassawa, M. Agile working and job satisfaction for localization language agents. Translation Spaces. 2024. https://doi.org/10.1075/ts.24011.kas
4. Lee J., Kim J., Kim J., Choi S. Why localization is necessary as a business strategy in emerging markets: The case comparison of Hyundai and Volkswagen. Journal of Open Innovation: Technology, Market, and Complexity. 2021. 7(3). 190. https://doi.org/10.3390/joitmc7030190
5. Lyu C., Du Z., Xu J., Duan Y., Wu M., Lynn T., Aji A. F., Wong D. F., Liu S., Wang L. A paradigm shift: The future of machine translation lies with large language models. arXiv (Version v3). 2024 https://doi.org/10.48550/arXiv.2305.01181
6. Mele E. Online localization of UNESCO World Heritage: The case of the Austrian National Tourist Office. In: Handbook on Heritage, Sustainable Tourism and Digital Media. Cheltenham: Edward Elgar Publishing, 2022.
https://doi.org/10.4337/9781788970082.00014
7. Noris, A., Cantoni, L. Digital Fashion Communication. Leiden: Brill, 2022. doi:10.1163/9789004523555
8. Noris, A., Sabatini, N., Cantoni, L. Strategic localization practices and glocalization dynamics: Insights from the fashion industry. Humanities and Social Sciences Communications. 2025;12:1394. doi:10.1057/s41599-025-05542-z
9. O’Hagan, M. Game localisation as software-mediated cultural experience: Shedding light on the changing role of translation in intercultural communication in the digital age. Multilingua. 2015. 34(6). 747–771. https://doi.org/10.1515/multi-2014-0062
10. Pirrone, M., D’Ulizia, A. The localization of software and video games: Current state and future perspectives. Information. 2024. 15(10). 648. https://doi.org/10.3390/info15100648
11. Singh N., Pereira A. The Culturally Customized Web Site. London: Routledge, 2005. https://doi.org/ 10.4324/9780080481333
12. Terragni V., Vella A., Roop P., Blincoe K. The future of AI-driven software engineering. ACM Transactions on Software Engineering and Methodology. 2025. https://doi.org/10.1145/3715003
13. Tian X. Personalized translator training in the era of digital intelligence: Opportunities, challenges, and prospects. Heliyon. 2024.10(20). e39354. https://doi.org/10.1016/j.heliyon.2024.e39354
14. Toftedahl M., Engström H. A taxonomy of game engines and the tools that drive the industry. In: Proceedings of the DiGRA 2019 Conference: Game, Play and the Emerging Ludo-Mix. DiGRA, 2019. https://doi.org/10.26503/ dl.v2019i1.1077
15. Wu Z., Jia F. Toward a theory of supply chain fields–understanding the institutional process of supply chain localization. Journal of Operations Management. 2018. 58/59. 27–41. https://doi.org/10.1016/j.jom.2018.03.002
16. Wu T., Peng C.-H., Sia C. L., Lu Y. Website localization strategies to promote global e-commerce: The moderating role of individualism and collectivism. MIS Quarterly. 2024. 48(1). 31–66. https://doi.org/10.25300/misq/2022/15542
17. Zhang M., Toral A. The effect of translationese in machine translation test sets. In: Proceedings of the Conference on Machine Translation (WMT). 2019.
Опубліковано
2025-12-22
Як цитувати
Lysychenko, O., & Melko, K. (2025). ВІД ПЕРЕКЛАДУ ДО ЛОКАЛІЗАЦІЇ: ЕВОЛЮЦІЯ ПАРАДИГМ У КОМУНІКАЦІЇ ІТ-ПРОЄКТІВ. Львівський філологічний часопис, (18), 51-59. https://doi.org/https://doi.org/10.32447/10.32447/2663-340X-2025-18.7