СТРАТЕГІЇ ПЕРЕДАЧІ УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ ЗАСОБІВ ВЕРБІЛІЗАЦІЇ КОНЦЕПТУ СТРАХ В АНГЛОМОВНОМУ ДИСТОПІЧНОМУ РОМАНІ АЛЕКСАНДРИ БРЕКЕН «ТЕМНІ УМИ»

Анотація

Стаття досліджує стратегії передачі українською мовою лінгвістичних засобів, ужитих для вербалізації концепту СТРАХ у дистопічному романі Александри Бракен The Darkest Minds. Страх функціонує як ключовий концептуальний домен у наративі, формуючи емоційний досвід персонажів і відображаючи ширший суспільний напружений стан, спричинений руйнівною дитячою хворобою. У дослідженні розглядаються лексичні, фразеологічні та стилістичні засоби, за допомогою яких Бракен передає різні прояви страху – від гострих фізичних реакцій і безпосередньої загрози до тривалих психологічних страждань та екзистенційної тривоги. Особливу увагу приділено метафоричним і метонімічним моделям, що структурують емоційну образність роману, зокрема концептуалізації страху як всепоглинальної сили, паралізувального стану або каталізатора, який трансформує поведінку та ідентичність персонажів. У статті окреслено низку перекладацьких стратегій, що забезпечують семантичну точність, емоційну виразність і стилістичну цілісність української версії. До цих стратегій належать семантична специфікація та генералізація, модуляція, компенсація експресивних або стилістичних втрат та адаптація культурно маркованих фігуративних одиниць. Аналіз підкреслює необхідність для перекладача збалансувати вірність вихідному тексту з природністю українського вислову, особливо під час передачі ідіоматичних конструкцій і метафоричних моделей, пов’язаних зі страхом. Значущими перекладацькими викликами є збереження інтенсивності страху в динамічних сценах, відтворення психологічної глибини в інтрорефлексивних фрагментах та передання наративної й ритмічної функцій образів, пов’язаних зі страхом. Дослідження демонструє, що виважене поєднання контекстуального, когнітивного та стилістичного підходів забезпечує нюансований і культурно вмотивований переклад вербалізації страху в дистопічній художній літературі. Отримані результати можуть бути застосовані у ширших студіях емоційної лексики, а також у практичній підготовці літературних перекладачів.