СТИЛІСТИЧНІ ПРИЙОМИ ОПИСУ ЕМОЦІЇ ЖАХ В ГОТИЧНИХ РОМАНАХ
Анотація
Емоційна концептосфера постає як сукупність уявлень, що охоплюють різні емоційні стани й переживання людини, а також мовні та культурні коди, за допомогою яких ці емоції вербалізуються й осмислюються в різних соціокультурних умовах. Поняття “жах” активно застосовується в межах лінгвістичних, психологічних і культурологічних досліджень та спрямоване на з’ясування процесів формування емоцій, особливостей їх мовного вираження й культурної інтерпретації. Зображення емоційного фону будь-якого твору, особливо готичних романів, є неможливим без використання епітетів, оскільки саме за їх допомогою досягається неповторна атмосфера жахливого, яка впливає на сприйняття не лише внутрішнього світу роману, а й поведінки та реакцій героїв. Світ готичних романів являє собою метафоричне розуміння реального світу, сповненого невпевненості, страхів, моральних та етичних норм. Метафора є одним із ключових художніх засобів готичного роману, оскільки саме вона допомагає передати атмосферу страху, таємничості й психологічної напруги, характерну для цього жанру. Персоніфікація жаху є центральним механізмом готичного роману. Цей прийом дозволяє письменникам готичного жанру максимально інтенсифікувати атмосферу тривоги й містичності, роблячи жах видимим і матеріальним. Порівняння відіграє важливу роль у формуванні образу жаху в готичних романах, оскільки створює асоціативний ряд із відомими героями, подіями та емоціями, вказуючи на вже наявний реальний досвід, який зіставляється із чимось новим та невідомим. Порівняння допомагає зробити моторошну атмосферу готичного роману наочною та емоційно відчутною. Через зіставлення з природними або надприродними образами автор глибше розкриває внутрішній стан персонажів і підсилює ефект страху та тривоги. Гіпербола в готичному романі використовується для перебільшення почуттів і подій, що надає оповіді драматизму й надреального звучання. Вона загострює переживання героїв і посилює відчуття жаху та безвиході. Протиставлення звичайності і жахливості відображає внутрішню природу антагоністів досліджуваних романів, їхню приналежність до потойбічного світу, а з іншого боку, реальність та нормальність протагоністів – представників людства. Повтор у готичному романі слугує засобом нагнітання напруження та страху. Він підкреслює нав’язливість тривожних образів і мотивів, створює відчуття замкненості й фатальності подій, посилюючи психологічний вплив на читача.
Завантаження
Посилання
2. Галич О.Б. Мовні засоби відтворення містичного в англійському готичному романі XVIII ст. : автореф. дис. … канд. філол. наук : спец. 10.02.04 «Германські мови». Київський національний лінгвістичний університет. К., 2011. 81 с.
3. Гудманян А. Г., Іванова А. О. Генеза та жанрові особливості літератури жахів з позиції сучасної науки про переклад. К. : НАУ, 2017. С. 13–17. DOI: https://doi.org/10.18372/2520-6818.36.12197
4. Єфименко Т. М. Жанрова трансформація готичного роману в сучасній британській прозі. Наукові записки. № 145. Кіровоград, 2016. С. 540–543.
5. Мозговий І. П. “Темні віки”, або Хроніка Середньовіччя: монографія. Суми: Світ друку, 2024. 576 с.
6. Романова Н. В. Проблема емоційної і емотивної лексики. Науковий вісник Волин. нац. ун-ту ім. Лесі Українки. Філологічні науки. Мовознавство. Луцьк, 2011. Вип. 3. (Ч. 2). С. 174–179.
7. Castle М. On Writing Horror: A Handbook by the Horror Writers Association. Cincinnati: Writer's Digest Books, 2007. 272 p.
8. Grebelsky-Lichtman T., Shenker E. Patterns of nonverbal parental communication: A social and situational contexts approach. J. Soc. Pers. Relation, 2017. 36. Р. 83–108.
9. Cambridge Dictionary. URL: https://dictionary.cambridge.org/dictionary (дата звернення: 12.01.2026)
10. The Free Dictionary by Farlex. URL: https://www.thefreedictionary.com/ (дата звернення: 12.01.2026).

Ця робота ліцензована відповідно доCreative Commons Attribution 4.0 Міжнародної ліцензії.

