ЖАНРОВА СПЕЦИФІКА ФРАНЦУЗЬКО-УКРАЇНСЬКОГО ПЕРЕКЛАДУ ДОГОВОРІВ

Ключові слова: юридичний переклад, переклад договорів, французько-український переклад, жанр, функціональна еквівалентність, юридичний дискурс, перекладацькі трансформації, еквівалентність, модальність, адаптація

Анотація

У статті досліджується жанрова специфіка французько-українського перекладу договорів як складного міждисциплінарного процесу, що поєднує мовний, правовий і дискурсивний аспекти. Актуальність теми зумовлена інтенсифікацією міжнародної співпраці та потребою в адекватному відтворенні юридичних текстів у межах різних правових систем. Особливу увагу приділено тому, що переклад договорів виходить за межі буквальної передачі змісту й передбачає забезпечення функціональної еквівалентності, дотримання жанрових конвенцій та відповідності нормам цільового юридичного дискурсу. У роботі проаналізовано основні характеристики договору як жанру юридичного тексту: стандартизованість, імперативність, структурованість, термінологічна точність і формалізованість. Встановлено типову структуру договору, який складається з преамбули, визначенні термінів, основної частини, заключних положень та особливостей її відтворення українською мовою з урахуванням усталених моделей юридичного мовлення. Показано, що французькі юридичні тексти характеризуються складними синтаксичними конструкціями, безособовими формами, розгорнутими підрядними структурами та клішованими виразами, які потребують адаптації при перекладі задля забезпечення зрозумілості та нормативності. Окрему увагу приділено перекладацьким стратегіям відтворення термінології та кліше, зокрема транскодуванню, калькуванню, описовому перекладу та добору функціональних еквівалентів. Висвітлено труднощі перекладу, зумовлені асиметрією французької та української правових систем, що призводить до відсутності прямих відповідників для окремих юридичних понять і потребує інтерпретаційного підходу. Проаналізовано граматичні та модальні особливості перекладу, зокрема передачу значень обов’язку та дозволу, а також трансформації синтаксичних структур. У результаті встановлено, що ефективний переклад договорів передбачає поєднання лінгвістичної точності, правової релевантності та жанрової відповідності, що забезпечує адекватне функціонування тексту в іншій мовно-правовій системі

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

1. Бодунова О. М., Яцик Т. П. Актуальні проблеми перекладу юридичних текстів: лінгвістичний та правовий вимір. Ірпінський юридичний часопис: науковий журнал. 2025. № 3 (20). С. 91–96. DOI: 10.33244/2617-4154-3(20)-2025-91-96
2. Захарова К. С. Лексико-семантичні аспекти перекладу юридичних термінів. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: Філологія. 2021. Вип. 50, № 2. С. 135–146. DOI: https://doi.org/10.32841/2409-1154.2021.50-2.20
3. Куликова В. Г. Граматичні особливості перекладу французьких юридичних текстів: прагматичний аспект. Слов'янський збірник: Збірник наукових праць. 2012. С. 249–254.
4. Мітенко О. В. До питання про особливості перекладу французької юридичної термінології. Вісник науки та освіти. 2025. № 9 (39). С. 529–540. DOI: https://doi.org/10.52058/2786-6165-2025-9(39)-529-540
5. Французько-український та українсько-французький юридичний словник. Dictionnaire Juridique Français-Ukrainien et Ukraino-Français : 60 000 слів / авт.-упоряд. Н. Р. Малишева, І. С. Микитин. Харків : Право, 2017. 731 с.
6. Gémar J.-C. Les enjeux de la traduction juridique: Principes et nuances. Traduction de textes juridiques : problèmes et méthodes. Équivalences 98, séminaire ASTTI. Tradulex, 1998. P. 25–29.
7. Petrů I. La traduction juridique: Entre équivalence fonctionnelle et équivalence formelle. Études romanes de Brno. 2016. Vol. 37, № 2. P. 177–189. DOI: https://doi.org/10.5817/ERB2016-2-14
8. Solomarska O. Quelques particularités de la traduction des textes juridiques. Стиль і переклад. 2015. № 1. С. 221–230.
Опубліковано
2026-05-15
Як цитувати
Filonenko, N., & Lutsenko, A. (2026). ЖАНРОВА СПЕЦИФІКА ФРАНЦУЗЬКО-УКРАЇНСЬКОГО ПЕРЕКЛАДУ ДОГОВОРІВ. Львівський філологічний часопис, (19), 157-162. https://doi.org/https://doi.org/10.32447/2663-340X-2026-19.21