ЛІНГВІСТИЧНА ПРИРОДА ЕВФЕМІЗМІВ

Анотація

Представлене дослідження присвячено вивченню питання евфемії та евфемізмів. Явище евфемії все частіше привертає увагу вчених-лінгвістів, які вивчають його в межах функціонально-семантичного, прагматичного, стилістичного, гендерного, дискурсивного та інших лінгвістичних підходів. Загалом, під евфемізмами розуміють емоційно нейтральні слова / вирази, які вживаються замість синонімічних слів / виразів, які мовець вважає непристойними, грубими, образливими чи нетактовними. Особливу увагу лінгвісти звертають на те, що евфемізми спрямовані на досягнення навмисного пом’якшуючого ефекту. Тому евфемізми не належать до певної лексико-семантичної групи слів, а скоріше є певним стилістичним результатом, досягнення якого здійснюється тоді, коли «сильний» вираз поступається більш слабкому. Окрім пом’якшення, евфемізми реалізують низку інших прагматичних функцій, до яких уналежнюємо функцію ввічливості, функцію табуювання, функцію вуалювання, функцію етикету. Функція ввічливості базується на максимі такту та скромності (за П. Грайсом), що реалізується у випадку заміни грубих чи образливих слів евфемізмами. Функція табуювання має місце тоді, коли йде мова про смерть чи тяжку хворобу, непристойні речі, тощо. Слова та вирази, що заміняють непристойні чи небажані явища, поняття, процеси, умовно називаємо дейксисами табуювання. Функція вуалювання спрямована на те, щоб приховати «справжню сутність позначуваного». Як правило, евфемізми реалізують функцію вуалювання в політичній сфері. Етикетну функцію евфемізми виконують тоді, коли мовець уникає прямих номінацій непрестижних професій, низького соціального статусу особистості, шкідливих звичок, расових та національних проблем. Щодо класифікацій евфемізмів, то згідно критерію частотності вживання, їх можна поділити на загальновживані та оказіональні. За тематичної ознакою евфемізми поділяються на ті, що позначають фізіологічні процеси та стани; ті, що номінують певні частини тіла, пов’язані з «тілесним низом»; ті, що позначають відношення між чоловіком та жінкою; ті, що вживаються, коли мова йде про хворобу та смерть. За хронологією виникнення евфемізми можуть бути постійними, сталими та новими. Згідно лінгвістичного аналізу, евфемізми поділяються на евфемізми значення та евфемізми форми. Дослідження структурно-семантичних особливостей дозволяє провести класифікацію евфемізмів на фонетичному, лексичному, синтаксичному та навіть текстовому рівнях.