ПРЕДСТАВЛЕННЯ КАТЕГОРІЇ ОЗНАЧЕНОСТІ/НЕОЗНАЧЕНОСТІ В ТЕОРІЇ ТА ПРАКТИЦІ

Анотація

Стаття має на меті дослідити як категорія означеності/ неозначеності виражається в англійській та українській мовах. В ураїнській мові ця категорія виражається з використанням різних рівнів мови; англійською мовою ця категорія є граматичною і виражається за допомогою означеного та неозначеного артиклів. Розглядається проблема вираження категорії означеності/ неозначеності за допомогою артикля а англійській мові, описуються функції кожного артикля та наводяться приклади. Метою дослідження є вивчення категорії означеності/ неозначеності в англійській та українській мовах, а також порівняльний аналіз референтних показників іменникових виразів. Об’єктом дослідження є категорія означеності/ неозначеності в англійській та українській мовах, референтні індикатори та їх семантика. Основною функцією артикля в англійській мові є функція означення, визначення, яка вводить значення означеності/ неозначеності. Актуальність та новизна роботи зумовлені необхідністю вивчення іменникових фраз з точки зору референтної семантики та порівняльного аналізу цієї категорії в аналітичній англійській та синтетичній українській мовах, оскільки статус цієї категорії в українській мові є суперечливим та відкритим. Детально розглянуто морфологічну категорію артикля в англійській мові. Висновок полягає в тому, що артикль англійської мови не передає синтаксичних відношень, а виконує визначальну функцію, створює реме-тематичний поділ тексту, вносить значення означеності/ неозначеності в речення / текст. Розглядаються різні точки зору щодо категорії артикля в англійській мові; наявність цих точок зору вказує на складність досліджуваного явища і дозволяє стверджувати, що ця проблема залишається актуальною. Вивчаються основні поняття теорії класифікації референційних статусів, які в даний час виділяються в сучасній лінгвістиці. З’ясовано, що іменні та предикативні групи набувають посилання; референтні іменні фрази англійської мови позначені граматичною категорією артикля, а в українській мові займенники, які відіграють важливу роль у визначенні значення висловлювання та визначенні його адресного статусу.