КОГНІТИВНІ ПАРАМЕТРИ КАТЕГОРІЇ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ

Анотація

Сучасний етап розвитку лінгвістики свідчить про те, що фактично категорія невизначеності виражає особливе ставлення мовця до того, що говориться, до твердження, а тому використовується як засіб комунікативної стратегії комунікативної особистості. Цей факт дає нам підстави трактувати категорію невизначеності як когнітивно-комунікативну категорію, ґрунтуючись на концепції М. П. Кочергана про категоріальну ситуацію, що дозволяє значно збагатити дослідницький апарат і збільшити пояснювальну силу лінгвістичної теорії, яка прагне до комунікативної інтерпретації мовних явищ. Невизначеність має категоріальний статус на різних рівнях мовної системи й у мовленні – фонологічному, морфологічному, лексичному, на рівні речення і тексту. Когнітивний характер цієї категорії найбільш чітко виявляється в тексті, що інтегрує різні категоріальні прояви невизначеності, тому при вивченні зазначеної категорії доцільно основний упор зробити на вивченні її репрезентації в тексті. Феномен когнітивної категорії невизначеності дозволяє диференційовано розглянути в єдиній концепції репрезентацію різних сегментів, ділянок, блоків функціонально-семантичного поля невизначеності (лексичного, граматичного тощо) з одного боку, і показати їх взаємозв'язок у категоріальній ситуації в єдиній функціонуючій системі – тексті як царини реалізації когнітивного змісту невизначеності, з іншого. Підхід до трактування невизначеності як когнітивної категорії. уможливлює вивчення в діалектичній єдності розмаїття лексичних, граматичних і стилістичних засобів, що реалізують категорію невизначеності в найрізноманітніших ситуаціях спілкування. Отже, окреслений ракурс дослідження категорії невизначеності як когнітивної категорії, широкий спектр значень віддзеркалення якої виявляється в тексті, логічно вписується в проблематику когнітивно-дискурсивної парадигми сучасного мовознавства.