ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ ПОТЕНЦІАЛ КОНЦЕПТУАЛЬНИХ МЕТАФОР У СУЧАСНОМУ АНГЛОМОВНОМУ ПОЛІТИЧНОМУ ДИСКУРСІ: КОГНІТИВНО-ДИСКУРСИВНИЙ ПІДХІД

Анотація

Наукову розвідку присвячено дослідженню дискурсивної природи концептуальних метафор в сучасному англомовному політичному дискурсі у когнітивно-дискурсивному ключі. Виявлено, що концептуальна метафора є одним із найважливіших елементів сучасного англомовного політичного дискурсу, основною дискурсивною функцією якої є маніпулятивний вплив на читача. Доведено, що використання відповідних метафор в текстах політичного дискурсу здатне впливати на політичні погляди та політичні рішення читачів/виборців. При цьому в роботі наголошено, що у царині сучасного політичного дискурсу спостерігаємо актуалізацію таких його ознак: 1) еволюцію політичної мови від сталих політичних кліше до неформальної, розмовної, навіть часом жаргонної лексики; 2) надмірне спрощення синтаксичних конструкцій, 3) використання авторських неологізмів; 4) навмисне застосування таких стилістичних засобів, що привертають увагу і легко запам’ятовуються (метафора, метонімія, метафоричне порівняння, оксиморон, гра слів); 5) опору не на логіку, а почуття, і як наслідок 6) домінування емоцій над аргументами, що, безперечно, відображається на слухачах; 7) домінування графічних засобів та знаків інших семіотичних систем. Метою презентованої розвідки є виявлення функціонального потенціалу концептуальних метафор в англомовних текстах сучасного політичного дискурсу. Поставлена мета передбачає розв’язання таких завдань: уточнити поняття концептуальної метафори як когнітивного механізму; окреслити основні напрями дослідження взаємодії мови та політики; виявити ключові ознаки сучасного англомовного політичного дискурсу з огляду на лінгвальні та екстралінгвальні фактори; побудувати типологію концептуальних метафор та простежити їхні дискурсивні функції в досліджуваних текстах сучасного англомовного політичного дискурсу. З позицій когнітивного підходу у роботі простежено, що метафори забезпечують розумову діяльність людини, і слугують інструментом пізнання, впливаючи на стиль та сприйняття текстів саме політичного дискурсу. Доведено, що виникнення таких метафор обумовлено: 1) потребою в лаконічному та образному вираженні складних політичних понять; 2) прагненням зробити дискусійні політичні теми більш доступними для широкого загалу; 3) бажанням вплинути на думки та емоції людей. Серед найбільш поширених когнітивних типів метафор виділяємо стерті та авторські. Варто наголосити, що саме концептуальні метафори активізують уяву читача, слугують чинником посилення на нього комунікативного впливу. Виявлено, що деякі концептуальні метафори можуть запам'ятовуватися надовго і формувати стійкі асоціації, стимулювати образне та емоційне сприйняття інформації. З огляду на це можна виділити такі їхні дискурсивні функції: інформативну, маніпулятивну, емотивну. Поза як основним завданням політиків залишається переконання та контроль над аудиторією виборців, саме концептуальні метафори вважаємо основним джерелом емоційної наповненості промов політиків.