ДЕРИВАЦІЙНІ МОДЕЛІ ТВОРЕННЯ ПОЖЕЖНОЇ ТЕРМІНОСИСТЕМИ У ПОЛЬСЬКІЙ МОВІ

Анотація

У статті здійснено комплексний словотвірний аналіз терміноодиниць, які обслуговують пожежну сферу. Автор виявляє і аналізує найбільш продуктивні словотвірні моделі термінів, що сприяє упорядкуванню термінології пожежної сфери і прогнозуванню тенденцій майбутнього термінотворення в цій сфері. Для словотворчої архітектоніки термінологічних одиниць в цілому характерні ті ж принципи, що й для загальновживаних одиниць. Та на відміну від загальномовного, термінологічне словотворення має певні особливості, пов'язані насамперед з самою специфікою терміна як лексичної одиниці обмеженої сфери вживання. Термінологічне словотворення є усвідомленим процесом; воно дає можливість штучно запроваджувати в галузеві термінології спеціалізовані за значенням словотворчі морфеми, які виступаючи в певних терміносистемах виразниками конкретних значень, виконують разом з тим класифікаційну функцію. З огляду на свою природу вони можуть виступати мотиваторами найменувань широкого семантичного діапазону. Викладене підтверджує спостереження дослідників, що в процесі деривації виявляються задіяними конкретні словотвірні моделі, а значимими частіше за все стають афікси із широким деривативним потенціалом. Активно залучаються для творення нових термінів також основи на позначення назв осіб та їхніх дій, характеристик, що слугують основою для найменування приладів, пристроїв, процесів, понять, ознак, які стосуються передусім сфери пожежної техніки. Значною опорою для формування термінолексем виявилися також слова, здатні викликати асоціації, тобто які містять образну основу, що дає імпульс для подальшого семантичного розвитку слова.