НОМІНАЦІЯ ТА СИМВОЛІКА ПРЕДМЕТІВ МАТЕРІАЛЬНОЇ КУЛЬТУРИ У ФРАЗЕОЛОГІЧНОМУ ТА ПАРЕМІЙНОМУ КОНТЕКСТІ

  • Oleh Volodymyrovych Tyshchenko Львівський державний університет безпеки життєдіяльності
Ключові слова: аграрна лексика і фразеологія, паремія, вірування, речовий код матеріальної культури, ритуальна функція знаків, побутовий фольклор, стереотип, загадка

Анотація

Автор пропонує семантичний аналіз речового коду культури, де домінують принципи антропоцентризму, побутоцентризму та селективності ономасіологічної бази.

Матеріалом для дослідження слугували словники ідіом, тезауруси, збірники прислів’їв та приказок, а також почасти енігматичний фольклорний дискурс російської та англійської мов.

Як продемонстрував аналіз, матеріальні предмети і реалії, аграрний інструментарій, артефакти мають неоднакову фразеотворчу, семіотичну продуктивність, їм притаманна яскрава національно- культурна специфіка вербалізації.

Зіставно-типологічний ракурс розшуку таких міжмовних культурно-семіотичних паралелей проливає певне світло на методику структурно-семантичного моделювання фразеологічних одиниць (В. М. Мокієнко, Ю. Прадід, А. Івченко, В. Поліщук, В. Коваль та ін.), в центрі яких перебувають різна символічна функція предметів матеріальної культури, синонімічна варіативність та типологія господарських і побутових реалій.

Такий підхід дав змогу з’ясувати напрямки семантичної динаміки сільськогосподарських реалій (інструментів для обробітку ґрунту, збирання врожаю і обробки готової продукції – harrow, hoe, plow, mattock, mill, sieve), специфіку їх образно-характерологічної номінації, символічну функцію, оціночність та прагматику у споріднених і неспоріднених лінгвокультурах, наявні обрядові, міфологічні та культурні стереотипи, магічні уявлення, заборони і т.ін. Апробовано тезу етнографів і представників культурної антропології (А. Л. Топоркова, А. К. Байбуріна, Л. Нідерле, С. М. Толстої) про подвійну семантичну природу ритуального символу та його медіальність, який, з одного боку, повернений до людини та її побутових потреб, соціальних цінностей (антропо- і побутоцентризм), а з іншого – співвідноситься з «культурною технологією речей і зв’язаною з ними виробничою і ритуальною практикою». Відтак, з’ясовано трансформацію семантики і символіки аграрних реалій фреймах ««робити зайву, непотрібну роботу, яка не приносить жодної користі чи зиску, даремно втрачати час», «погано робити якусь роботу» і т.ін.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.
Опубліковано
2018-12-20
Як цитувати
Tyshchenko, O. V. (2018). НОМІНАЦІЯ ТА СИМВОЛІКА ПРЕДМЕТІВ МАТЕРІАЛЬНОЇ КУЛЬТУРИ У ФРАЗЕОЛОГІЧНОМУ ТА ПАРЕМІЙНОМУ КОНТЕКСТІ. Львівський філологічний часопис, (4), 134-141. Retrieved із https://journal.ldubgd.edu.ua/index.php/philology/article/view/1022