ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПОКАЗНИКІВ ВОГНЕЗАХИСНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ДЕРЕВ’ЯНИХ БУДІВЕЛЬНИХ КОНСТРУКЦІЙ ПРИ ЗАМІНІ ВОГНЕЗАХИСНОГО ЗАСОБУ
Анотація
Вогнезахисне обробляння є одним із ефективних способів забезпечення належного рівня пожежної безпеки. Вимоги до цього процесу регулюються Правилами з вогнезахисту, державними стандартами, регламентами й ще чинними стандартами. Найбільш поширеним є вогнезахисне обробляння дерев’яних конструкцій, оскільки деревина є доступним, ефективним та екологічним матеріалом, проте з високими показниками горючості, займистості, поширення полум’я та димоутворювальної здатності. Для вогнезахисту деревини найчастіше застосовують вогнезахисні засоби для просочування. Аналіз процесу перевірки ефективності вогнезахисту створив передумови стверджувати, що вогнезахисні засоби можуть бути не сумісні між собою, що призводить до зниження показників вогнезахисної ефективності. З огляду на вищеописаний факт з урахуванням чинних і новоприйнятих стандартів, дослідження показників вогнезахисної ефективності дерев’яних будівельних конструкцій після виконання повторних робіт із вогнезахисного обробляння із заміною вогнезахисного засобу є актуальним завданням. Метою роботи є дослідження показників вогнезахисної ефективності дерев’яних будівельних конструкцій після виконання повторних робіт із вогнезахисного обробляння із заміною вогнезахисного засобу. Для визначення показників вогнезахисної ефективності дерев’яних будівельних конструкцій при заміні вогнезахисного засобу паралельно застосовано чинні методи й методи, що набудуть чинності з березня 2025 року. Для проведення експериментальних досліджень використано метод для визначення групи вогнезахисної ефективності дерев’яних конструкцій, метод контролювання за температурою займання й метод контролювання за ознакою самостійного горіння. Для проведення експериментальних досліджень виготовлено зразки із сосни, що просочені вогнезахисними засобами ДСА-1, Біофлейм, Ecosept 450-1, Фаєр-of окремо кожним засобом і надалі повторно просочені в різних комбінаціях заміни вогнезахисного засобу. Випробування з визначення втрати маси деревини виявили, що втрати маси для зразків із заміною вогнезахисного засобу щодо втрати маси зразків, оброблених одним вогнезахисним засобом, збільшилися в діапазоні від 0,5% до 4,6%, що призвело до зниження групи вогнезахисної ефективності з І до ІІ, свідчить про негативний вплив заміни вогнезахисного засобу. За результатами випробувань з контролю за ознакою самостійного горіння, непридатною для подальшої експлуатації вважається низка зразків, оскільки відсоток зрізів, що піддавалися випробуванням, підтримували самостійне полуменеве горіння й (або) тління в діапазоні від 20% до 50%. За допомогою порівняння визначених температур займання з температурою займання сосни, яка не піддавалася обробленню засобами вогнезахисту, виявлено, що для всіх зразків температура займання підвищилася. Підвищення відбулося в діапазоні від 5 до 85 оС. Отже, експериментальні дослідження показників вогнезахисної ефективності дерев’яних будівельних конструкцій при заміні вогнезахисного засобу показали, що заміна вогнезахисного засобу впливає на втрату маси (збільшення втрати від 0,5 до 4,6%), ознаки самостійного горіння (підтримання горіння більше ніж 20%) і температуру займання. При застосованих комбінаціях вогнезахисних засобів переважно відбулося зниження показників ефективності вогнезахисту. В окремих випадках показники залишилися на незмінному рівні або покращилися. Дослідження дають підстави стверджувати, що вогнезахисні засоби можуть бути не сумісними при проведені повторного вогнезахисного обробляння, оскільки призводять до зниження вогнезахисної ефективності. Подальші дослідження доцільно спрямувати на розроблення вогнезахисного засобу для деревини, що буде придатним для заміни й не буде призводити до зниження показників вогнезахисної ефективності.
Завантаження
Посилання
2. Гайдук М. О., Гаврилюк А. Ф., Яковчук Р. С. Проблемні аспекти визначення вогнезахисту деревини. Комунальне господарство міст. 2024. № 182. Т. 1. С. 187–194. DOI: 10.33042/2522-1809-2024-1-182-187-194.
3. Жартовський С. В. Розвиток наукових основ протипожежного захисту об’єктів з пожежним навантаженням із целюлозовмісних матеріалів водними вогнебіозахисними речовинами: дис. … докт. техн. наук : 21.06.02. Харків, 2018. 348 с.
4. Чумаченко С. М., Жартовський С. В., Тітенко О. М. Методика розроблення математичної моделі охолоджувального ефекту в процесі нагрівання зразка деревини, просоченого водною вогнебіозахисною речовиною. Науковий вісник НЛТУ України. 2016. № 26.8. С. 337–347. https://doi.org/10.15421/40260851.
5. Чернуха А. А., Безуглов О. Є., Вачков І. Ю. Ефективність вогнезахисного просочувального засобу ДСА для деревини дубу. Проблеми пожежної безпеки. 2017. № 42. С. 170–175. URL: http://repositsc.nuczu.edu.ua/ handle/123456789/6204.
6. Вовк С. Я., Пазен О. Ю., Придатко В. В., Ференц Н. О. Вогнезахисна ефективність покриттів для дерев’яних конструкцій на основі силікату натрію. Пожежна безпека. 2022. № 41. С. 38–46. https://doi.org/10.32447/20786662.41.2022.05
7. Веселівський Р. Б., Смоляк Д. В. Способи вогнезахисту металевих будівельних конструкцій. Пожежна безпека. 2021. № 39. С. 63–76. https://doi.org/10.32447/20786662.39.2021.08.
8. Бєліков А. С., Шаломов В. А., Корж Є. М., Рагiмов С. Ю. Підвищення вогнестійкості дерев’яних будівельних конструкцій за рахунок зниження горючості деревини. Строительство, материаловедение, машиностроение. 2017. № 98. С. 41–43.
9. Коваленко В. В., Добростан О. В., Тимошенко О. М., Борисова А. С. Удосконалення методу випробувань з визначення вогнезахисної здатності вогнезахисних засобів. Цивільний захист та пожежна безпека. 2022. № 2 (14). С. 44–51. https://doi.org/10.33269/nvcz.2022.2(14).44-51
10. Дослідження показників якості вогнезахисних матеріалів «Методи контролю вогнезахисту»: звіт про науково дослідну роботу / В. В. Коваленко, О. В. Добростан, С. В. Новак та інші. Київ : ІДУ НДЦЗ, 2023. 259 с.
11. Засоби вогнезахисні для деревини. Методи визначення вогнезахисних властивостей : 16363-98. [Чинний від 2000-09-01]. Київ : Міждержавний стандарт, 2000. 7 с.
12. Про затвердження Правил з вогнезахисту: наказ Міністерства внутрішніх справ України від 26 грудня 2018 р. № 1064. Офіційний вісник України. 2019. № 26. Ст. 2214.
13. Деревина вогнезахисна. Загальні вимоги. Методи випробувань. Транспортування та зберігання : 30219-95. [Чинний від 1998-01-01]. Київ: Міждержавний стандарт, 1996. 12 с.
14. Гаврилюк А. Ф., Гайдук М. О., Дуленко Д. І. Дослідження впливу взаємозаміни вогнезахисного засобу на зниження показників вогнезахисної ефективності дерев’яних будівельних конструкцій. Пожежна безпека. 2021. № 39. С. 12–20. https://doi.org/10.32447/20786662.39.2021.02.
15. Пожежовибухонебезпечність речовин і матеріалів. Номенклатура показників і методи їхнього визначення. Класифікація : ДСТУ 8829:2019 [Чинний з 01.01.2020]. Київ : УкрНДНЦ, 2020. 75 с.
16. Шкоруп О. О., Новак С. В., Міщенко С. А. Провести дослідження та розробити вимоги до виконання і приймання робіт з вогнезахисного обробляння будівельних конструкцій та методи контролювання їх якості «Якість вогнезахисту»: звіт про науково дослідну роботу. Київ : УкрНДІПБ, 2010. 330 с.
Авторські права CC-BY