МАТЕМАТИЧНА МОДЕЛЬ ЕНЕРГОЗАТРАТ ОСІБ З ПРОТЕЗАМИ В КОНТЕКСТІ ОПТИМІЗАЦІЇ ЕВАКУАЦІЇ ПРИ ПОЖЕЖІ
Анотація
Проблема. Зростання кількості осіб із ампутаціями нижніх кінцівок в Україні внаслідок бойових дій актуалізує проблему забезпечення їх безпечної евакуації під час пожеж та інших надзвичайних ситуацій. Особи з протезами характеризуються підвищеними енергетичними витратами при пересуванні, що обумовлено біомеханічними особливостями руху, додатковими втратами енергії та зниженням ефективності м’язової роботи. Водночас у сучасних дослідженнях недостатньо уваги приділено кількісному оцінюванню енергозатрат як ключового чинника, що визначає витривалість і здатність до успішної евакуації. Метою статті є розроблення математичної моделі енергозатрат осіб із протезами нижніх кінцівок у процесі евакуації при пожежі з урахуванням типу протезування, параметрів руху та характеристик евакуаційного маршруту. Методи досліджень. У роботі використано аналітичні методи математичного моделювання, що базуються на поєднанні механічних складових руху (кінетичної та потенційної енергії) з урахуванням дисипативних втрат та метаболічних коефіцієнтів. Проведено чисельне моделювання різних сценаріїв евакуації (горизонтальний рух, підйом і спуск сходами) із використанням програмної реалізації на Python. Виконано порівняльний аналіз енергозатрат для осіб без ампутацій, а також користувачів протезів гомілки та стегна. Результати. Розроблена модель дозволила описати лінійне зростання енергозатрат зі збільшенням довжини маршруту для всіх типів руху, при цьому їх величина суттєво залежить від типу ділянки. Найбільші витрати енергії спостерігаються при русі сходами вгору, що обумовлено виконанням роботи проти сили тяжіння. Для осіб із протезами зафіксовано систематичне перевищення енергозатрат у порівнянні зі здоровими особами, причому найбільш виражений ефект характерний для протезів стегна. Встановлено, що швидкість руху суттєво впливає на енергозатрати при горизонтальному переміщенні, тоді як при русі сходами її вплив є обмеженим. Висновки. Запропонована математична модель є адекватним інструментом оцінювання енергетичної складності маршрутів евакуації для осіб із протезами та може бути використана при проєктуванні безпечних евакуаційних шляхів. Встановлено, що врахування енергозатрат дозволяє більш обґрунтовано оцінювати можливості маломобільних груп населення в умовах пожежі. Перспективним напрямом подальших досліджень є урахування ефекту накопичення втоми, який має суттєвий вплив на ефективність евакуації осіб із протезами навіть на відносно коротких дистанціях.
Завантаження
Посилання
2. Хлевной О., Жезло-Хлевна Н., Доценко О., Борисова А., Калиновський А. Біомеханічні особливості руху осіб із двосторонніми протезами нижніх кінцівок під час евакуації в умовах пожежі. Науковий вісник: Цивільний захист та пожежна безпека. Київ, 2025. № 1(19). С. 120–128. DOI: https://doi.org/10.33269/nvcz.2025
3. ДСТУ 8828:2019. Пожежна безпека. Загальні положення. [Чинний від 2020-01-01]. Київ : ДП «УкрНДНЦ», 2019. 163 с.
4. ДБН В.2.2-40:2018. Інклюзивність будівель і споруд. [Чинний від 2019-04-01]. Київ : Мінрегіон України, 2018. 70 с.
5. Pandolf K. B., Givoni B., Goldman R. F. Predicting energy expenditure with loads while standing or walking very slowly. Journal of Applied Physiology. 1977. Vol. 43, No. 4. P. 577–581. https://doi.org/10.1152/jappl.1977.43.4.577
6. Zai C. Z., Grabowski A. M. The metabolic power required to support body weight and accelerate body mass changes during walking on uphill and downhill slopes. Journal of Biomechanics. 2020. Vol. 103. 109667. DOI: DOI: https://doi.org/10.1016/j.jbiomech.2020.109667
7. Cavagna G. A., Thys H., Zamboni A. The sources of external work in level walking and running. The Journal of Physiology. 1976. Vol. 262, No. 3. P. 639–657. DOI: https://doi.org/10.1113/jphysiol.1976.sp011613
8. Energy cost of walking in people after lower limb amputation: A systematic review and meta-analysis. Gait & Posture. 2020. Vol. 81(S1). P. 89–90. DOI: https://doi.org/10.1016/j.gaitpost.2020.07.076
9. Narang Y. S., Arelekatti V. N., Winter A. G. The effects of prosthesis inertial properties on prosthetic knee moment and hip energetics required to achieve able-bodied kinematics. IEEE Transactions on Neural Systems and Rehabilitation Engineering. 2016. Vol. 24, No. 7. P. 754–763. DOI: https://doi.org/10.1109/TNSRE.2015.2455054
10. Zelik K. E. et al. Systematic variation of prosthetic foot spring affects center-of-mass mechanics and metabolic cost during walking. IEEE Transactions on Neural Systems and Rehabilitation Engineering. 2011. Vol. 19, No. 4. P. 411–419. DOI: https://doi.org/10.1109/TNSRE.2011.2159018
11. Ernst M., Altenburg B., Bellmann M., Schmalz T. Standing on slopes – how current microprocessor-controlled prosthetic feet support transtibial and transfemoral amputees in an everyday task. Journal of NeuroEngineering and Rehabilitation. 2017. Vol. 14. Art. 114. DOI: https://doi.org/10.1186/s12984-017-0322-2
12. Ronchi E., Nilsson D. Fire evacuation in high-rise buildings: a review of human behaviour and modelling research. Fire Science Reviews. 2013. Vol. 2. Art. 7. DOI: https://doi.org/10.1186/2193-0414-2-7
13. Kuligowski E. D., Peacock R. D., Hoskins B. L. A review of building evacuation models. Gaithersburg: National Institute of Standards and Technology, 2010. (NIST Technical Note 1680). DOI: https://doi.org/10.6028/NIST.TN.1680
14. Ronchi E. Developing and validating evacuation models for fire safety engineering. Fire Safety Journal. 2021. Vol. 120. DOI: https://doi.org/10.1016/j.firesaf.2020.103020
15. Krebbekx G. G. J., Waterval N. F. J., Brehm M. A., Kerkhoffs G. M. M. J., Bramer J. A. M., Verspoor F. G. M. Gait biomechanics and energy cost of walking after rotationplasty: A systematic review and meta-analysis compared to above-knee amputation and healthy participants. Clinical Biomechanics. 2025. Vol. 128. 106626. DOI: https://doi.org/10.1016/j.clinbiomech.2025.106626
16. Bonnet-Lebrun A., Sedran L., Heidsieck C., Thomas-Pohl M., Pillet H., Bonnet X. Mechanical work and metabolic cost of walking with knee-foot prostheses: a study with a prosthesis simulator. IRBM. 2024. Vol. 45, No. 6. DOI: https://doi.org/10.1016/j.irbm.2024.100863
17. Hulida E., Pasnak I., Koval O., Tryhuba A. Determination of the critical time of fire in the building and ensure successful evacuation of people. Periodica Polytechnica Civil Engineering. 2019. Vol. 63, No. 1. P. 308–316. DOI: 10.3311/PPci.12760

Ця робота ліцензована відповідно доCreative Commons Attribution 4.0 Міжнародної ліцензії.
Авторські права CC-BY





