РОЗРОБКА ПРОЦЕСУ КЕРУВАННЯ РИЗИКАМИ КОМПЛЕКСНИХ НЕБЕЗПЕЧНИХ ПОДІЙ (ІНЦИДЕНТІВ) НА ПРИКЛАДІ НЕБЕЗПЕКИ ФЕЄРВЕРКІВ ДЛЯ ПОВОЄННОЇ БЕЗПЕКОВОЇ МОДЕЛІ УКРАЇНИ
Анотація
Проблема. Джерелом значних ризиків, пов’язаних з пожежами, травмами, вибухами та токсичними викидами є феєрверки, особливо в закритих приміщеннях або при масових заходах. Виникає необхідність у побудові моделі керування ризиками комплексних небезпечних подій (інцидентів) для забезпечення систематичної ідентифікації, оцінювання та зменшення ризиків, а отже і загибелі та травмування людей. Мета. Розробити модель керування ризиками комплексних небезпечних подій (інцидентів) на основі статистичного аналізу нещасних випадків та інцидентів, пов’язаних із використанням, зберіганням і виробництвом феєрверків від впливу різних небезпечних чинників. Методи дослідження. Для вирішення поставленої задачі був використаний метод морфологічного аналізу, який заснований на підборі можливих рішень з оцінки технологічності моделей керування ризиками (за наявності системи критеріїв) і прийняття раціонального рішення щодо особливостей документування оцінки ризику з використанням інтегрованих підходів, які дозволили конкретизувати елементи, що формують локальні топологічні і метричні простори. Основні результати. Розроблена модель керування ризиками комплексних небезпечних подій (інцидентів) є багаторівневою та ескалаційною, що відрізняє її від класичних однорівневих моделей (наприклад, стандартної Bow-Tie), оскільки враховує ланцюг небезпечних подій, які характеризуються зростанням тяжкості наслідків. Розроблена модель інтегрує кількісну оцінку ризиків від комплексних небезпечних подій з урахуванням зростання ймовірності їх настання від впливу небезпечних чинників, що дозволяє переходити від реактивного до проактивного підходу запобігання небезпечним подіям. Проведений аналіз інцидентів з феєрверками за останні 50 років виявив ключову закономірність, що полягає у зростанні рівня ризику настання небезпечної події (пожежі) в місцях масового скупчення людей через використання горючих матеріалів для оздоблення приміщень, переповненість місць відпочинку, накопичення токсичного диму та недостатню кількість евакуаційних виходів. Запропоновано розрізняти два типи ризиків комплексних небезпечних подій (інцидентів) з феєрверками – це «місце виробництва/зберігання», де відбувається детонація маси піротехніки та «місце використання/споживання», де відбуваються пожежі в закритих приміщеннях. Наукова новизна полягає у розробці процесу керування ризиками комплексних небезпечних подій (інцидентів) в системах управління безпекою при виробництві, зберіганні та використанні феєрверків, в якому, на відміну від існуючих, проводиться оцінювання ризиків від низки послідовних ланцюгових небезпечних подій. Практична цінність полягає у розробці рекомендацій для регуляторів ринку щодо посилення ліцензування, заборони використання піротехніки, забезпечення умов для оцінки ризиків настання комплексних небезпечних подій (інцидентів), створення глобальної бази даних причин настання небезпечних подій з феєрверками.
Завантаження
Посилання
2. León D., Castells B., Amez I., Casín J., García-Torrent J. Experimental quantification of fire damage inside pyrotechnic stores. Applied Sciences. 2023. Vol. 13, No. 10. Art. 6181. DOI: https://doi.org/10.3390/app13106181
3. León D., Amez I., Radojević M., Manić N., Stojiljković D. Emissions and fire risk assessment of nitrocellulose as a sustainable alternative in pyrotechnic compositions. Fire. 2024. Vol. 7, No. 8. Art. 265. DOI: https://doi.org/10.3390/fire7080265
4. U.S. Consumer Product Safety Commission. (2024). 2023 Fireworks Annual Report. URL: https://www.cpsc.gov/s3fs-public/2023-Fireworks-Annual-Report.pdf
5. Nallathambi I., Savaram P., Sengan S., et al. Impact of fireworks industry safety measures and prevention management system on human error mitigation using a machine learning approach. Sensors. 2023. Vol. 23, No. 9. Art. 4365. DOI: https://doi.org/10.3390/s23094365
6. Ajith S., Sivapragasam C., Arumugaprabu V. A review on hazards and their consequences in firework industries. SN Applied Sciences. 2019. Vol. 1, No. 1. Art. 120. DOI: https://doi.org/10.1007/s42452-018-0129-1
7. Vermeij E., Duvalois W., Webb R., Koeberg M. Morphology and composition of pyrotechnic residues formed at different levels of confinement. Forensic Science International. 2009. Vol. 186, No. 1–3. P. 68–74. DOI: https://doi.org/10.1016/j.forsciint.2009.01.019
8. Zwicky F. Discovery, invention, research through the morphological approach. New York : Macmillan, 1969. URL: https://archive.org/details/discoveryinventi0000zwic/page/n5/mode/2up
9. Surianarayanan M., Sivapirakasam S. P., Swaminathan G. Accident data analysis and hazard assessment in fireworks manufacture. Technology of Energetic Materials. 2008. Vol. 69, No. 6. P. 161–168.
10. Zhao J.-Q., Cheng Y.-C., Hou H.-Y., Chen W.-C. Applications of intrinsic safety characteristic parameters of propellant dust: Commercial multi-tube pyrotechnic hazard assessment. Journal of Loss Prevention in the Process Industries. 2021. Vol. 69. Art. 104381. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jlp.2020.104381
11. Lin W.-C., Chen W.-C., Shu C.-M. Thermal stability evaluation of multiple tubes of fireworks by calorimetry approaches. Journal of Thermal Analysis and Calorimetry. 2019. Vol. 138. P. 2883–2890. DOI: https://doi.org/10.1007/s10973-019-08496-y
12. Shams Vahdati S., Hemmate Gadim J., Mazouchian H. Fireworks-related injuries in Iran: a survey following the 2014 New Year’s festival in Tabriz. Trauma Monthly. 2016. Vol. 21, No. 3. e20013. https://doi.org/10.5812/traumamon.20013
13. van Kamp I., van der Velden P. G., Stellato R. K., et al. Physical and mental health shortly after a disaster: first results from the Enschede firework disaster study. European Journal of Public Health. 2006. Vol. 16, No. 3. P. 252–258. DOI: https://doi.org/10.1093/eurpub/cki188
14. Wikipedia contributors. List of fireworks accidents and incidents. URL: https://en.wikipedia.org/wiki/List_of_fireworks_accidents_and_incidents
15. Grosshandler W., Bryner N., Madrzykowski D., Kuntz K. Report of the technical investigation of The Station nightclub fire (NIST NCSTAR 2). Gaithersburg: NIST, 2005. URL: https://www.nist.gov/publications/report-technical-investigation-station-nightclub-fire-nist-ncstar-2-volume-1
16. CROSS UK. Fires in nightclubs started by pyrotechnics. CROSS Feature Article. 2025. URL: https://www.cross-safety.org/uk/safety-information/cross-feature-article/fires-nightclubs-started-pyrotechnics
17. Monzón F. Post-incident egress analysis of the Kiss nightclub fire using network modeling. In: Proceedings of University of Canterbury Fire Engineering Conference. Christchurch, 2016.
18. Manea F., Ilia G., Ghicioi E., Pupazan D. G., Prodan M., Nicola A. H. The experimental study of flame behavior of flexible polyurethane foam as a sound-absorbing element. Fire. 2025. Vol. 8, No. 4. Art. 127. DOI: https://doi.org/10.3390/fire8040127
19. Pirii L. E., Friedrich A. W., Rossen J. W., et al. Extensive colonization with carbapenemase-producing microorganisms in Romanian burn patients: infectious consequences from the Colectiv fire disaster. European Journal of Clinical Microbiology & Infectious Diseases. 2018. Vol. 37. P. 175–183. DOI: https://doi.org/10.1007/s10096-017-3118-1
20. Lu P., Li Y. Agent-based fire evacuation model using social learning theory and intelligent optimization algorithms. Reliability Engineering & System Safety. 2025. Vol. 260. Art. 111000. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ress.2025.111000
21. Ajith S., Arumugaprabu V., Ajith V., et al. Hazard identification and risk assessment in firework industry. Materials Today: Proceedings. 2025. Vol. 56, No. 3. P. 1083–1085. DOI: https://doi.org/10.1016/j.matpr.2021.10.102
Ця робота ліцензована відповідно доCreative Commons Attribution 4.0 Міжнародної ліцензії.
Авторські права CC-BY
