ОБГРУНТУВАННЯ ПОПРАВКОВИХ КОЕФІЦІЄНТІВ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ ЧАСУ РОБОТИ ЛАНОК ГАЗОДИМОЗАХИСНОЇ СЛУЖБИ

Анотація

Згідно з нормативними документами та правилами безпеки праці, кожен пожежник, що працює в АСП під час роботи у загазованому та задимленому середовищі повинен стежити за показаннями манометра і вміти розрахувати витрату повітря (кисню) та тривалість роботи в ЗІЗОД. Основними показниками, які враховуються під час розрахунків часу роботи у загазованих і задимлених середовищах, є: контрольний тиск виходу повітря (кисню) в ЗІЗОД, при якому необхідно виходити на свіже повітря; час роботи у загазованих і задимлених середовищах; очікуваний час повернення на свіже повітря. Таким чином, поняття про безпечні параметри роботи пожежного в АСП включає в себе запас повітря (тиску), який необхідний для прямування до місця пожежі (роботи), виконання роботи на місці пожежі та повернення назад на чисте повітря а також на резерв. Запас повітря в першу чергу буде залежати від об’єму балона (балонів) та робочого тиску АСП, а потім-від умов роботи та фізіологічних особливостей пожежника. Оскільки при визначені середнього часу роботи ланки ГДЗС в загазованому і задимленому середовищі, згідно з формулою яка зазначена в нормативному документі, не враховується ємність балона АСП, метою роботи було визначення поправкових коефіцієнтів, які б враховували ємність балона АСП. Розглянувши укомплектованість пожежно-рятувальних підрозділів ДСНС України ЗІЗОД, можна зробити висновок що найбільша кількість апаратів на стисненому повітрі якими оснащені в оперативні розрахунки, -це АСП провідних фірм Європи, а саме Drager та MSA AUER. Що до ступеня навантаження роботи пожежника в загазованому та задимленому середовищі, то 50 % становить робота середнього ступеня важкості що відповідає легеневій вентиляції 40 л/хв. Аналіз технічних характеристик АСП фірм Drager та MSA AUER показав, що у цих АСП однакова продуктивність легеневих автоматів-40 л/хв та робочий тиск Р = 300 бар, але різні ємності балонів: 6; 6,8; 7 л, а це відповідно впливає на запас повітря, яке необхідне для виконання роботи газодимозахисником. Провівши розрахунки середнього часу роботи ланки ГДЗС в загазованому і задимленому середовищі за двома формулами: перша – згідно з нормативним документом, що визначає такий розрахунок, друга, - згідно з законом Бойля-Маріотта, яка враховує ємність балона, робочий тиск та витрату повітря при середніх навантаженнях запасу, ми отримали такі дані: ‒ для балонів ємністю 6 л ця різниця не суттєва-2 хв, що становить 5%, отже поправкового коефіцієнта до базової формули не потрібно. ‒ для балонів ємністю 6,8 л ця різниця суттєва-7 хв, що становить 20 %, отже пропонуємо ввести до базової формули поправковий коефіцієнт + 7 хв. ‒ для балонів ємністю 7 л ця різниця суттєва-8 хв, що становить 23 %, отже пропонуємо ввести до базової формули поправковий коефіцієнт + 8 хв. Окрім того, для АСП двобалонної конструкції, наприклад Drager PSS-5000, пропонуємо у запропонованих формулах додатково середній час роботи ланки ГДЗС множити на 2. Таким чином, на підставі вище сказаного при практичних розрахунках із визначення середнього часу роботи ланки ГДЗС у загазованому і задимленому середовищі при використані базової формули, якщо застосовуються АСП з балонами ємністю 6,8 та 7 л, або двобалонної конструкції, пропонуємо застосовувати поправкові коефіцієнти, а для АСП з балоном ємністю 6 л залишати формулу незмінною. Введення в базову формулу поправкових коефіцієнтів дасть змогу ланкам ГДЗС більш безпечно проводити розвідку під час гасіння пожеж, ліквідацію надзвичайних НС та їх наслідків, рятування людей, матеріальних цінностей із загазованих та задимлених приміщень.