ЧИННИКИ ВПЛИВУ НА ШВИДКІСТЬ ГОРІННЯ СПОЛУК, ІЗ ЯКИХ УТВОРЮЮТЬСЯ ВОГНЕГАСНІ АЕРОЗОЛІ

  • V. M. Balanyuk Львівський державний університет безпеки життєдіяльності https://orcid.org/0000-0003-0853-4229
  • V. S. Myroshkin Львівський державний університет безпеки життєдіяльності https://orcid.org/0000-0003-3907-6945
  • N. I. Huzar Львівський державний університет безпеки життєдіяльності https://orcid.org/0009-0003-7189-6545
  • V. S. Pykus Львівський державний університет безпеки життєдіяльності https://orcid.org/0000-0002-8850-9068
  • O. I. Girskyi Львівський державний університет безпеки життєдіяльності https://orcid.org/0000-0001-6225-0601
Ключові слова: вогнегасні аерозольутворювальні сполуки, швидкість горіння, паливо, окисник, каталізатор, геометричні параметри, вогнегасна ефективність

Анотація

У статті розглядається актуальне питання впливу різних чинників на швидкість горіння вогнегасних аерозолеутворювальних сполук (АУС). Аерозольні засоби пожежогасіння набувають усе більшої популярності завдяки своїй ефективності, низьким вогнегасним концентраціям та екологічній безпеці. Однак для їх ефективного застосування необхідно розуміти й контролювати фактори, що впливають на швидкість горіння АУС та утворення вогнегасного аерозолю. Виявлення й аналіз чинників, що впливають на швидкість горіння АУС, з метою оптимізації їх складу й підвищення ефективності гасіння пожеж. У роботі використано метод наукового аналізу та синтезу, а також експериментальний метод дослідження. Визначено основні чинники, що впливають на швидкість горіння АУС, хімічний склад і співвідношення компонентів АУС (паливо, окисник, каталізатори, добавки), геометричні параметри заряду АУС (наявність каналів, отворів), фізичні властивості компонентів (температура плавлення, молекулярна маса), наявність внутрішньо зв’язаного оксигену в молекулярній будові палива. Установлено, що для збільшення швидкості горіння АУС необхідно використовувати термічно нестійкі горючі речовини (каучуки, ідитол, сахарозу, епоксидну смолу), оптимальне співвідношення окисників (нітрат калію, хлорат калію, перхлорат калію) і каталітичні добавки. Показано, що забезпечення максимальної площі горіння АУС і використання складної геометричної конструкції заряду сприяють збільшенню швидкості утворення вогнегасного аерозолю. Швидкість горіння АУС є ключовим фактором, що визначає ефективність гасіння пожеж. Для досягнення високої швидкості горіння необхідно оптимізувати склад АУС, ураховуючи хімічні й фізичні властивості компонентів, а також геометричні параметри заряду. Подальші дослідження повинні бути спрямовані на детальне вивчення впливу кожного з чинників на швидкість горіння АУС і розроблення нових ефективних складів аерозольутворювальних сполук.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

1. Meenakshi Rohilla, Amit Saxena, Prem chand, Braham Prakash, Kavita Devi, Rajesh Kumar Tanwar, Rajiv Narang1 & Yogesh Kumar Tyagi Graphene oxide-enhanced aerosol forming composites: A study for fire extinguishing applications Indian Journal of Chemical Technology. 2024. Vol. 31. Р. 44–56. DOI: 10.56042/ijct.v31i1.4596.
2. Condensed Aerosol Based Fire Extinguishing System Covering Versatile Applications: A Review / R. Meenakshi et al. Fire Technology. 2022. Vol. 58. P. 327–351. DOI: 10.1007/s10694-021-01148-4.
3. Zhang X., Ismail M.H.S., Hee C. Hot aerosol fire extinguishing agents and the associated technologies: a review. Brazilian Journal of Chemical Engineering. 2015. Vol. 32. Р. 707–724.
4. Piotr I., Artur K. Mechanism of fireextinguishing aerosol’s action. Safety & Fire Technology. 2017. Vol. 46 (2). Р. 56–71.
5. Порівняння вогнегасних речовин для гасіння пожеж легкозаймистих та горючих рідин / Баланюк В. М., Мирошкін В. С., Копистинський Ю. О. та інші. Пожежна безпека. 2022. № 41. С. 12–19. DOI: 10.32447/20786662.41.2022.02.
6. Study of Fire-extinguishing Efficiency of Environmentally Friendly Binary Aerosol-nitrogen Mixtures / V. Balanyuk et al. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies. 2016. Vol. 3. № 10. Р. 4–11. Doi: 10.15587/1729-4061.2016.72399.
7. Balanyuk V., Kovalyshyn V., Kozyar N. Effect of ecologically safe gas-aerosol mixtures on the velocity of explosive combustion of n-heptane. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies. 2017. № 4 (10 (88). Р. 12–19. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2017.108427.
8. Баланюк В. М. Удосконалення аерозолевої вогнегасної речовини на основі солей калію та обґрунтування умов її застосування : дис. … канд. тех. наук : 21.06.02. Львів, 2006, 172 с.
9. Sonkar R. Condenced aerosol fire suppression system. Fire Engineer. 2017. № 42.2. Р. 8–10.
10. Бондаренко С. М. Розробка генераторів вогнегасячого аерозолю із покращеними характеристиками : дис. … канд. тех. наук : 21.06.02. Харків, 2004. 250 с.
11. Перебіг окремих внутрішніх процесів у вогнегасних аерозолях під час гасіння дифузійного полум’я / В. М. Баланюк, Ю. О. Копистинський, О. І. Лавренюк. Науковий вісник УкрНДІПБ. Серія «Технічні науки». Київ, 2008. № 1 (17). С. 155–159.
12. Rohilla M., Saxena A., Tyagi Y. K. Factors affecting the burn rate and combustion temperature of fire-extinguishing aerosol-forming composite material. Journal of Materials Research. 2023. № 38(3). Р. 789–798.
13. Two-stage aerosol formation in low-temperature combustion / О. El Hajj, K. Atwi, Z. Cheng et al. Fuel. 2021. № 304. Р. 121322.
14. Quantifying the CO and CO 2 Mole Fraction in the Plume of an Aerosol-Based Fire Extinguishing Agent Using 4560 nm and 4320 nm QCLs A. Roy, R. S. Chawhan, R. Patel et al. IEEE Sensors Journal. 2019. № 19 (21). P. 9728–9735.
15. Improving strontium nitrate-based aerosol by magnesium powder / Z. Chen-guang, W. Jun, X. Wan-Xing et al. Fire Technol. 2014. № 51. Р. 97–107. https://doi.org/10.1007/s10694-013-0361-6.
Опубліковано
2024-12-30
Як цитувати
Balanyuk, V. M., Myroshkin, V. S., Huzar, N. I., Pykus, V. S., & Girskyi, O. I. (2024). ЧИННИКИ ВПЛИВУ НА ШВИДКІСТЬ ГОРІННЯ СПОЛУК, ІЗ ЯКИХ УТВОРЮЮТЬСЯ ВОГНЕГАСНІ АЕРОЗОЛІ. Пожежна безпека, 45, 5-9. https://doi.org/https://doi.org/10.32447/20786662.45.2024.01
Розділ
Статті