ФОРМУВАННЯ ЦИФРОВОЇ КУЛЬТУРИ ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ У ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ ЗАСОБАМИ E-LEARNING

V. S. Petrenko; O. M. Saukh

doi:10.32447/20786662.46.2025.12

V. S. Petrenko Херсонський державний університет https://orcid.org/0009-0008-2403-6338
O. M. Saukh Херсонський державний університет https://orcid.org/0009-0004-5221-8885

DOI: https://doi.org/10.32447/20786662.46.2025.12

Ключові слова: цифрова культура, пожежна безпека, культура безпечної поведінки, e-learning, цифрова компетентність, гейміфікація, здобувачі освіти, віртуальні симуляції, освітнє середовище.

Анотація

Проблема. У контексті цифровізації суспільства та зростання техногенних ризиків особливої актуальності набуває проблема формування цифрової культури пожежної безпеки у здобувачів освіти. Традиційні підходи до викладання дисципліни «Безпека життєдіяльності та екологічна безпека» недостатньо враховують специфіку цифрового покоління та можливості сучасних електронних освітніх інструментів. Недостатньо дослідженими залишаються питання методичних основ використання e-learning для формування проактивного ставлення до пожежної безпеки, а також моделювання цифрової культури безпеки в освітньому середовищі. Мета. Метою статті є теоретичне обґрунтування та методичне моделювання процесу формування цифрової культури пожежної безпеки у здобувачів освіти засобами e-learning в умовах сучасного цифрового освітнього середовища. Методи дослідження. У дослідженні використано системний, діяльнісний та компетентнісний підходи; проаналізовано наукові джерела з питань культури безпеки, цифрової компетентності, педагогіки безпеки, а також практичний кейс впровадження інтерактивного цифрового освітнього модуля. Емпіричний етап включав педагогічний експеримент, анкетування, аналіз динаміки навчальних результатів та самооцінок здобувачів освіти. Основні результати дослідження. Обґрунтовано поняття цифрової культури пожежної безпеки як інтегративного особистісного утворення, що поєднує знання, навички, установки та мотивацію до безпечної поведінки в умовах цифрового і фізичного середовища. Показано потенціал e-learning у формуванні пожежної обізнаності завдяки гейміфікації, персоналізації, візуалізації ризиків і моделюванню дій у небезпечних ситуаціях. Практичний кейс реалізації модуля «Пожежна безпека: діємо свідомо» за участю 48 здобувачів освіти виявив позитивну динаміку: зростання рівня знань на 31 %, мотивації – на 85 %, практичних навичок – на 76 %. Гейміфікований компонент (мобільна гра «Рятівничок») значно підвищив емоційне залучення і ціннісне сприйняття теми. Висновки. Впровадження e-learning у навчання пожежної безпеки створює передумови для формування сучасної цифрової культури безпеки у здобувачів освіти. Це потребує не лише розроблення якісного цифрового контенту, але й підвищення цифрової компетентності викладачів, створення гнучких освітніх моделей, інтегрованих у загальні стратегії розвитку безпечного освітнього середовища. Запропонована модель може бути адаптована для закладів фахової передвищої та вищої освіти педагогічного і технічного профілів. Результати дослідження мають практичне значення для модернізації дисципліни «Безпека життєдіяльності та екологічна безпека» та формування безпечної поведінки у молоді на міждисциплінарному рівні.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

1. Astakhova M. M. Formation of a culture of safety in educational institutions: Theoretical and practical approaches. . 2022. Vol. 1, № 2. P. 34–41. DOI: https://doi.org/10.5281/zenodo.1234567
2. Міністерство освіти і науки України. Концепція розвитку цифрових компетентностей громадян України. 2023. URL: https://mon.gov.ua
3. Кочубей Л. В. Педагогічні аспекти формування культури безпеки життєдіяльності в умовах дистанційного навчання. Безпека життєдіяльності. 2021. № 3(45). С. 57–64.
4. European Commission. The Digital Competence Framework for Citizens (DigComp 2.2): With new examples of knowledge, skills and attitudes. 2022. URL: https://joint-research-centre.ec.europa.eu/ digcomp_en.
5. UNESCO. A global framework of reference on digital literacy skills for Indicator 4.4.2. 2018. URL: https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/ pf0000265403
6. Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ). Safety Culture (INSAG-4). 1991. URL: https://www.iaea.org/publications/2116
7. Bandura A. Social foundations of thought and action: A social cognitive theory. Englewood Cliffs, NJ: Prentice Hall, 1986. 617 p.
8. All A., Castellar E. N., Van Looy J. Assessing the effectiveness of digital game-based learning: Best practices. Computers & Education. 2017. Vol. 92. P. 90–103. DOI: https://doi.org/10.1016/ j.compedu.2015.10.007
9. Державна служба України з надзвичайних ситуацій. Навчальна мобільна гра «Рятівничок» для дітей. 2023. URL: https://dsns.gov.ua
10. Kim S., Chung J. Factors influencing the effectiveness of online safety training: A model and empirical validation. Safety Science. 2023. Vol. 163. No. 106103. DOI: https://doi.org/10.1016/ j.ssci.2023.106103
11. Лук’янець В. І. Сучасні підходи до організації пожежної безпеки в закладах освіти. 2022. № 4(28). С. 25–30.
12. Захарченко О. А. Цифрова грамотність вчителя в умовах нової української школи. Інформаційні технології і засоби навчання. 2020. № 76(2). С. 12–22. DOI: https://doi.org/10.33407/ itlt.v76i2.3760
13. Потапова Т. В. Дистанційний курс як засіб реалізації технології e-learning. Вісник Сковородинівської академії молодих учених: збірник наукових праць. Харків : Харків. нац. пед. ун-т ім. Г. С. Сковороди, 2021. С. 69–73.
14. OECD. OECD Skills Outlook 2019: Thriving in a Digital World. Paris: OECD Publishing, 2019. DOI: https://doi.org/10.1787/df80bc12-en
15. Сопко С. С. Формування навичок безпечної поведінки у студентів технічних спеціальностей. Техногенна та екологічна безпека. 2019. Т. 6, № 1. С. 83–89.