ОБҐРУНТУВАННЯ ТЕХНІЧНИХ ХАРАКТЕРИСТИК БПЛА ДЛЯ ГАСІННЯ ПОЖЕЖ

  • I. I. Kaluzhniak Львівський державний університет безпеки життєдіяльності https://orcid.org/0009-0009-1101-1403
  • A. F. Gavryliuk Львівський державний університет безпеки життєдіяльності https://orcid.org/0000-0002-8727-9950
  • D. V. Freiuk Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнології імені С. З. Ґжицького https://orcid.org/0000-0001-7076-3431
Ключові слова: пожежа, безпілотні літальні апарати, гасіння пожежі, підіймальна сила, пожежна небезпека

Анотація

Постановка проблеми. Збільшення висотності сучасної забудови й ускладнення архітектурних конструкцій будівель створюють суттєві виклики для традиційних методів пожежогасіння. Використання автодрабин або колінчастих підіймачів часто є технічно неможливим чи небезпечним на великих висотах, що значно знижує оперативність та ефективність реагування під час ліквідації пожеж. У таких умовах необхідним є впровадження пожежних БпЛА, здатних забезпечити розвідку осередку горіння, оперативну подачу вогнегасних речовин і моніторинг динаміки пожежі, мінімізуючи ризики для рятувальників. Проте ефективність їхнього застосування залежить від технічних параметрів, зокрема від співвідношення між підіймальною силою та навантаженням. Недостатність досліджень у цій сфері зумовлює потребу в теоретичному аналізі чинників, які визначають ефективність пожежних БпЛА під час пожежогасіння на висотних об’єктах. Мета полягає у визначенні закономірностей впливу основних параметрів – продуктивності подачі, виду вогнегасної речовини, реактивної сили на стволі й умовної висоти пожежі – на корисну підіймальну силу пожежних БпЛА. Опис матеріалу. У роботі застосовано теоретичний метод дослідження, який передбачав аналіз сучасних наукових публікацій, присвячених застосуванню пожежних БпЛА, а також проведення аналітичних розрахунків, що описують взаємозв’язки між параметрами системи подачі вогнегасних речовин і силами, які діють на БпЛА під час роботи. Отримано аналітичні залежності для розрахунку витрати, швидкості витоку, реактивної сили на стволі та сумарного зусилля, що впливає на підіймальну силу. Проаналізовано вплив висоти пожежі, діаметра рукава, виду вогнегасної речовини на загальну рівновагу сил. Зокрема, встановлено, що статичне навантаження від стовпа рідини в рукаві є домінуючим чинником, тоді як реактивна сила, що виникає під час витоку, має відносно невелике значення – у межах 0,9–7,6 % за подачі води та 0,5–3 % за подачі компресійної піни. Результати розрахунків показали, що для гасіння пожежі на висоті 48 метрів із використанням рукава діаметром 19 мм і додаткового обладнання масою 0,5 кг мінімальна необхідна підіймальна сила БпЛА становить 247,5 Н за подачі води та 134 Н за подачі компресійної піни. Це підтверджує доцільність використання легких вогнегасних речовин, які істотно зменшують навантаження на БпЛА і дають можливість підвищити ефективність та тривалість польоту. У процесі дослідження встановлено, що зі збільшенням висоти гасіння значно зростає вага стовпа вогнегасної речовини в рукаві, що потребує посилення тягових характеристик БпЛА або використання легших вогнегасних сумішей. Крім того, доведено, що реактивна сила, яка утворюється під час подачі рідини під тиском, зростає експоненційно зі збільшенням продуктивності, однак її вплив на загальну підіймальну силу залишається незначним порівняно зі статичною складовою. Висновки. За результатами проведеного теоретичного дослідження ключових чинників, що впливають на ефективність роботи пожежних БпЛА під час гасіння пожеж на висоті, визначено, що найбільший вплив на підіймальну силу мають висота подачі та вага стовпа вогнегасної речовини. Використання компресійної піни як вогнегасної речовини зменшує навантаження на систему до 85 % порівняно з водою, що значно підвищує ефективність БпЛА та дає змогу застосовувати їх на більших висотах. Отримані результати є основою для подальших експериментальних досліджень моделі.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

1. Wang K., Yuan Y., Chen M., Lou Z., Zhu Z., Li R. A study of fire drone extinguishing system in high-rise buildings. Fire. 2022. Vol. 5 (3), 75. DOI: https://doi.org/10.3390/fire5030075.
2. Viegas C., Chehreh B., Lourenço J. Tethered UAV with combined multi-rotor and water jet propulsion for forest fire fighting. Journal of Intelligent & Robotic Systems. 2022. Vol. 104, 48. DOI: https://doi.org/10.1007/s10846-021-01532-w.
3. Fattori F., Cocuzza R., Garbugli M., Cattrysse E., Nitti M. Tethered drones: A comprehensive review of technologies, challenges and applications. Drones. 2025. Vol. 9 (6), 425. DOI: https://doi.org/10.3390/drones906042.
4. Yamauchi Y., Kondoh Y., Hagihara A., Aiba S. Development of a remotely controllable 4 m long aerial-hose-type firefighting robot. Frontiers in Robotics and AI. 2023. Vol. 10, 1273676. DOI: https://doi.org/10.3389/frobt.2023.1273676.
5. Tavakol Sadrabadi M. T., Peiró J., Innocente M., Rein G. Conceptual design of a wildfire emergency response system empowered by swarms of unmanned aerial vehicles. International Journal of Disaster Risk Reduction. 2025. Vol. 124, 105493. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ijdrr.2025.105493.
6. Peña P. F., Ragab A. R., Luna M. A., Ale Isaac M. S., Campoy P. WILD HOPPER: A heavy duty UAV for day and night firefighting operations. Heliyon. 2022. Vol. 8 (6), e09588. DOI: https://doi.org/10.1016/j.heliyon.2022.e09588.
7. Bhat N. S., Shashidhara K. S., Dakulagi V. Fire Fighting Un-manned Air Vehicle for Remote Areas. In: Pawar P. M., Balasubramaniam R., Ronge B. P., Salunkhe S. B., Vibhute A. S., Melinamath B. (eds). Techno-Societal 2020. Cham: Springer, 2021. DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-030-69921-5_60.
8. Aydin B., Selvi E., Tao J., Starek M. J. Use of fire-extinguishing balls for a conceptual system of drone-assisted wildfire fighting. Drones. 2019. Vol. 3 (1), 17. DOI: https://doi.org/10.3390/drones3010017.
9. Innocente M. S., Grasso P. Self organising swarms of firefighting drones: Harnessing the power of collective intelligence in decentralised multi robot systems. Journal of Computational Science. 2019. Vol. 34. P. 80–101. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jocs.2019.04.009.
10. Afghah F., Razi A., Chakareski J., Ashdown J. Wildfire monitoring in remote areas using autonomous unmanned aerial vehicles. IEEE INFOCOM 2019 – IEEE Conference on Computer Communications Workshops (INFOCOM WKSHPS), Paris, France, 2019, pp. 835–840. DOI: https://doi.org/10.1109/INFCOMW.2019.8845309.
11. Qin H. et al. Design and implementation of an unmanned aerial vehicle for autonomous firefighting missions. 12th IEEE International Conference on Control and Automation (ICCA), Kathmandu, Nepal, 2016, pp. 62–67. DOI: https://doi.org/10.1109/ICCA.2016.7505253.
12. Ando H. et al. Aerial hose type robot by water jet for fire fighting. IEEE Robotics and Automation Letters. 2018. Vol. 3 (2). P. 1128–1135. DOI: https://doi.org/10.1109/LRA.2018.2792701.
13. Ogawa S., Kudo S., Koide M., Torikai H., Iwatani Y. Development and control of an aerial extinguisher with an inert gas capsule. IEEE International Conference on Robotics and Biomimetics (ROBIO 2014), Bali, Indonesia, 2014, pp. 1320–1325. DOI: https://doi.org/10.1109/ROBIO.2014.7090516.
14. Sherstjuk V., Zharikova M., Sokol I. Forest fire fighting using heterogeneous ensemble of unmanned aerial vehicles. IEEE 5th International Conference Actual Problems of Unmanned Aerial Vehicles Developments (APUAVD), Kiev, Ukraine, 2019, pp. 218–223. DOI: https://doi.org/10.1109/APUAVD47061.2019.8943826.
15. Chen H., Cao H., Cheng J., Xie J. Study on urban emergency firefighting flying robots based on UAV. IEEE 4th Advanced Information Technology, Electronic and Automation Control Conference (IAEAC), Chengdu, China, 2019, pp. 1890–1893. DOI: https://doi.org/10.1109/IAEAC47372.2019.8997723.
16. Manimaraboopathy M., Christopher H., Vignesh S. Unmanned fire extinguisher using quadcopter. International Journal of Smart Sensing and Intelligent Systems. 2017. Vol. 10 (3). P. 471–481.
17. Wang K., Yuan Y., Chen M., Lou Z., Zhu Z., Li R. A study of fire drone extinguishing system in high-rise buildings. Fire. 2022. Vol. 5 (3), 75. DOI: https://doi.org/10.3390/fire5030075.
18. Advancing firefighting technology: Testing extinguishing drones for high-rise fires. Fire Safety World, 2024, February 18. URL: https://firesafeworld.com/advancing-firefighting-technology-testing-extinguishing-drones-for-high-rise-fires/.
19. Quollnet. Advanced fire safety solution for high rise buildings. 2025, April 7. URL: https://quollnet.com/article/Advanced-Fire-Safety-Solution-for-High-Rise-Buildings.
20. European Committee for Standardization (CEN). Fire-fighting hoses – Semi-rigid hoses for fixed systems (EN 694:2014). Brussels: CEN, 2014.
21. U.S. Department of Energy. Fire Protection (DOE-STD-1066-2016). Washington, D.C.: U.S. Department of Energy, 2016. 162 p.
22. National Fire Protection Association (NFPA). NFPA 15: Standard for Water Spray Fixed Systems for Fire Protection. 2022 ed. Quincy, MA: NFPA, 2022. 98 p.
23. Weinschenk C. G., Madrzykowski D. M., Stakes K., Willi J. M. Examination of Compressed Air Foam (CAF) for Interior Fire Fighting (NIST Technical Note 1927). Gaithersburg, MD: National Institute of Standards and Technology, 2017. DOI: https://doi.org/10.6028/NIST.TN.1927.
24. Society of Fire Protection Engineers (SFPE). Fire Flow in Fire Protection Engineering (FPE eXTRA). December 2024. Bethesda, MD: SFPE, 2024.
Опубліковано
2025-12-23
Як цитувати
Kaluzhniak, I. I., Gavryliuk, A. F., & Freiuk, D. V. (2025). ОБҐРУНТУВАННЯ ТЕХНІЧНИХ ХАРАКТЕРИСТИК БПЛА ДЛЯ ГАСІННЯ ПОЖЕЖ. Пожежна безпека, 47, 52-60. https://doi.org/https://doi.org/10.32447/20786662.47.2025.06
Розділ
Статті