ГОРІННЯ ТЕРИКОНІВ ЯК ЛАНДШАФТНО-ТРАНСФОРМУЮЧИЙ ЧИННИК ЗРОСТАННЯ РЕГІОНАЛЬНОЇ ЕКОЛОГІЧНОЇ НЕБЕЗПЕКИ

  • V. Popovych Львiвський державний унiверситет безпеки життєдiяльностi
  • V. Pinder Львiвський державний унiверситет безпеки життєдiяльностi
Ключові слова: терикон, осередки горіння, типологія, екологічна небезпека.

Анотація

Розроблено типологію териконів вугільних шахт за наявністю процесів горіння. Встановлено, що окрім горимих териконів забруднення довкілля відбувається і через згасаючі терикони діючих шахт. Об’єм породи, яка складується у відвали діючих шахт перевищує проектні норми. Відповідно до розробленої залежності встановлено, що у регіоні можуть піддаватися горінню до 80,2% териконів, що призведе до зростання екологічної небезпеки. Найбільш оптимальним методом ліквідації горіння на териконах вугільних шахт є переформатування їх у відвали плоскої форми.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.
Опубліковано
2018-01-24
Як цитувати
Popovych, V., & Pinder, V. (2018). ГОРІННЯ ТЕРИКОНІВ ЯК ЛАНДШАФТНО-ТРАНСФОРМУЮЧИЙ ЧИННИК ЗРОСТАННЯ РЕГІОНАЛЬНОЇ ЕКОЛОГІЧНОЇ НЕБЕЗПЕКИ. Пожежна безпека, 29, 116-124. Retrieved із https://journal.ldubgd.edu.ua/index.php/PB/article/view/44
Розділ
Статті