ІНВЕСТУВАННЯ У РОЗВИТОК ЛЮДСЬКОГО КАПІТАЛУ В КОНТЕКСТІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СОЦІАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ: ВИКЛИКИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ
Анотація
В результаті поглибленого аналізу літератури, доведено, що незважаючи на численні досягнення, багато теорій та концепцій, все ще не висвітлені достатньо повно питання саме інвестування у розвиток людського капіталу в контексті забезпечення соціальної безпеки, що й обумовило вибір даної тематики та її актуальність. Метою дослідження є характеристика особливостей впливу процесу інвестування у розвиток людського капіталу на забезпечення соціальної безпеки. Основне завдання, що ставиться в межах цієї статті стосується охарактеризувати які виклики перед державним управління в контексті забезпечення соціальної безпеки через інвестування у розвиток людського капіталу. Для досягнення поставленої мети, нами було використано ряд методів, зокрема: індукції та дедукції, порівняння і систематизації – для визначення переліку ключових особливостей інвестування у розвиток людського капіталу; синтезу і аналізу – для доведення суттєвості впливу розвитку людського капіталу на забезпечення соціальної безпеки; табличний й графічний – для якісного подання результатів дослідження; абстрактно-логічний – для формування теоретичних узагальнень і висновків дослідження. Встановлено, що людський капітал є одним із ключових ресурсів держави, що визначає її економічний розвиток та соціальну стабільність. Сутність людського капіталу полягає у знаннях, навичках, здоров’ї та здатності населення до інновацій та адаптації до змінних умов ринку праці. Високий рівень людського капіталу забезпечує підвищену продуктивність праці, сприяє розвитку технологій та підсилює конкурентоспроможність країни на міжнародній арені. Охарактеризовано ключові соціальні засади при інвестуванні у розвиток людського капіталу. Виокремлено роль державного управління в контексті забезпечення соціальної безпеки. Доведено, що державне управління, орієнтоване на розвиток людського капіталу, є фундаментом для створення стійкої системи соціальної безпеки та забезпечення стабільного і процвітаючого суспільства.
Посилання
2. Шевчук Л. Т. Втрати людського капіталу в Україні: понятійнокатегорійний апарат і концептуальні положення. Соціальноекономічні дослідження в перехідний період. Львів : ІРД НАН України, 2007. Вип. 3 (65). С. 9–27.
3. Чечель О.М. Інвестування у розвиток людини як пріоритетний напрям формування людського капіталу. Економіка та держава. 2010 № 3. С. 86–88.
4. Чекан І.А. Актуальність проблеми охорони здоров’я людського капіталу та шляхи її розв’язання. Вісник Львів. Ун-ту, серія Міжнародні відносини. 2006. Вип. 16. С. 190–197.
5. Хромов М. І. Інвестиції в людський капітал: особливості визначення та критерії оцінки ефективності. Економіка промисловості. 2010. № 2. С. 188–195.
6. Радіонова І.Ф. Економічне зростання з участю людського. Економіка України. 2009. № 1. С. 19–30.
7. Прошак Г.В. Формування людського капіталу як основного активу економічного зростання в Україні. Вісник Львів. ун-ту. Серія екон. 2008. Вип. 39. С. 450–453.
8. Bilan, Y., Mishchuk, H., & Dzhyhar, T. Human capital factors and remuneration: analysis of relations, modelling of influence. Business: Theory and Practice, 18, 2017, 208–214.
9. Podra, O., Kurii, L., Alkema, V., Levkiv, H., & Dorosh, O. Theoretical aspects of human capital formation through human potential migration redistribution and investment process. Business: Theory and Practice, 21(1), 2020, 71–82.
10. Podra, O. P. Human capital as a factor of innovation development and formation of knowledge economy. Economy and the State, 7, 2012, 74–76.