СОЦІАЛЬНИЙ ЕФЕКТ ВІД ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ АЛЬТЕРНАТИВНИХ ДЖЕРЕЛ ЕНЕРГІЇ
Анотація
Доведено, що розвиток альтернативних джерел енергії є надзвичайно важливим у контексті соціальної безпеки, оскільки він зменшує залежність країни від імпортованих викопних палив. При цьому, огляд літератури, показав, що віддаючи належне науково-практичним результатам інших науковців, багато теорій та концепцій, все ще не висвітлені достатньо повно питання саме того як через державне регулювання розвитку альтернативних джерел енергії досягнути бажаного соціального ефекту, що й обумовило вибір даної тематики та її актуальність. Метою дослідження є характеристика особливостей впливу розвитку альтернативних джерел енергії на соціальну складову національної безпеки. Основне завдання, що ставиться в межах цієї статті стосується охарактеризувати як через державне регулювання розвитку альтернативних джерел енергії досягнути бажаного соціального ефекту. Для досягнення поставленої мети, нами було використано ряд методів, зокрема: індукції та дедукції, порівняння і систематизації – для визначення переліку ключових особливостей впливу розвитку альтернативних джерел енергії на соціальну складову; синтезу і аналізу – для доведення суттєвості впливу розвитку альтернативних джерел енергії на соціальну складову; табличний й графічний – для якісного подання результатів дослідження; абстрактно-логічний – для формування теоретичних узагальнень і висновків дослідження. Охарактеризовано сутність державного регулювання розвитку альтернативних джерел енергії. Визначено ключовий соціальний ефект від розвитку альтернативних джерел енергії. Встановлено, що держава може створювати стимулюючі механізми, такі як податкові пільги, субсидії та гранти, які знижують фінансові бар’єри для підприємств та споживачів, заохочуючи інвестиції у відновлювані енергетичні технології. Доведено, що розвиток альтернативних джерел енергії є фактором, що суттєво підвищує соціальну безпеку держави. Він забезпечує енергетичну незалежність, сприяє економічному розвитку та покращує добробут населення.
Посилання
2. Бенедик Я. С. Організаційно-правовий механізм міжнародного співробітництва у сфері використання відновлюваних джерел енергії: автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.11. Харків, 2016. 21 с.
3. Андрейцев В. І., Хряпінський П. В. Антропозахист в системі екологічного права та системі права України. Гуманітарний журнал. 2014. № 3–4. С. 142–155.
4. Битяк О. Ю. Ядерна енергетика в системі енергетичного права та законодавства. Право та інноваційне суспільство. 2015. № 2 (5). С. 68–74.
5. Башинська Ю. І. Організаційно-економічні засади використання потенціалу відновлювальної енергетики в регіоні: дис. … канд. екон. наук: 08.00.05. Львів, 2017. 221 с.
6. Анісімова Г. В. Теоретичні засади розвитку екологічного законодавства України в контексті природно-правової доктрини: монографія. Харків: Право, 2019. 672 с.
7. Гетьман А. П., Костицький В. В. Становлення та розвиток інституту екологічних прав людини у законодавстві України. Право України. 2012. Вип. 1– 2. С. 180–202.
8. Альтернативна енергетика: шляхи законодавчого стимулювання: колективна монографія / за заг. ред. д.ю.н., проф. Т. Є. Харитонової, д.ю.н., проф. Х. А. Григор’євої. Луцьк: Вид. дім «Вежа-Друк», 2023. 520 с.
9. Гоштинар С. Поняття альтернативних джерел енергії. Scientific Collection «InterConf». 2022. Вип. 48. С. 338 – 341.
10. Гафурова О. В. Деякі аспекти державної підтримки розвитку біоенергетики в Україні. Актуальні правові проблеми інноваційного розвитку агросфери: матеріали наук.-практ. конф. (м. Харків, 20 листопада 2020 року). Харків, 2020. С. 112–117.