СТРАТЕГІЯ АКТИВНОГО СТАРІННЯ: РОЛЬ СОЦІАЛЬНИХ СЛУЖБ У СИСТЕМІ ІНТЕГРОВАНИХ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ ДЛЯ ОСІБ ПОХИЛОГО ВІКУ

Ya. I. Bordyan; O. Yu. Stoliaryk; Ya. A. Tanchak

doi:10.32782/3041-1319/2024-1-5

Ya. I. Bordyan Львівський національний університет імені Івана Франка https://orcid.org/0009-0002-7720-790X
O. Yu. Stoliaryk Львівський національний університет імені Івана Франка https://orcid.org/0000-0003-1105-2861
Ya. A. Tanchak Львівський обласний центр соціальних служб https://orcid.org/0000-0003-1787-4516

DOI: https://doi.org/10.32782/3041-1319/2024-1-5

Ключові слова: активне старіння, особи похилого віку, соціальна робота, інтегровані соціальні послуги, соціальні служби

Анотація

Стаття присвячена ґрунтовному аналізу стратегії активного старіння, яка є одним із пріоритетних напрямків сучасної соціальної політики, спрямованої на забезпечення гідної якості життя для осіб похилого віку. У дослідженні розглядається роль соціальних служб у системі інтегрованих соціальних послуг, які покликані задовольняти потреби літніх людей у різних сферах їхнього життя. Метою статті є аналіз науково-теоретичних підходів до стратегії активного старіння та дослідження ролі соціальних служб у системі інтегрованих соціальних послуг для осіб похилого віку. Поняття активного старіння розкривається як комплексний підхід, що включає підтримку фізичного здоров’я, психічної стійкості та соціального благополуччя, забезпечуючи активну участь осіб похилого віку в суспільному житті. Автори підкреслюють важливість збереження здоров’я осіб похилого віку, підтримки їх соціальної активності, а також сприяння соціальній інклюзії, яка дозволяє їм залишатися повноцінними членами суспільства. Важливою складовою концепції є забезпечення доступу до соціальних послуг, які допомагають літнім людям продовжувати самостійне життя, водночас надаючи необхідну підтримку в умовах старіння. Стаття також акцентує увагу на необхідності інтеграції соціальних послуг і налагодження міжвідомчої співпраці. Це дозволяє ефективніше організувати систему підтримки осіб похилого віку, об’єднуючи ресурси різних структур для створення умов, які сприяють активному старінню. Висновки. Інтеграція послуг передбачає як координацію між різними органами, так і забезпечення комплексного підходу до надання допомоги, включаючи медичні, соціальні та психологічні аспекти. Такий підхід дозволяє не лише підвищити якість життя осіб похилого віку, але й зміцнити їхні соціальні зв’язки та відчуття соціальної підтримки. Таким чином, стратегія активного старіння розглядається як важливий напрямок у розвитку сучасної соціальної політики, який вимагає чіткої координації зусиль державних та недержавних організацій для забезпечення гідного та активного життя осіб похилого віку.

Посилання

1. Балогова Б., Ковальчук Ю. Особливості проблематики старіння в контексті соціальної підтримки людей поважного віку. Social work and education. 2022. Вип. 9(3). С. 331–339.
2. Каркач А. Семигіна Т. Подолання цифрової нерівності як виклик для сучасної соціальної роботи з літніми людьми. Paradigms of the Modern Educational Process: Opportunities and Challenges for Society (1st ed.). Dallas: Primedia eLaunch LLS. 2019. С. 96–105.
3. Каркач А., Семигіна Т. Зменшення цифрових розривів як складова соціальної роботи з літніми людьми. Ввічливість. Humanitas. 2022. Вип. (3). С. 26–32. https://doi.org/10.32782/humanitas/2022.3.4
4. Каркач А., Кравченко О., Семигіна Т. Сучасні підходи до розуміння літніх людей як особливої соціальної групи. Соціальна робота та соціальна освіта. 2022. Вип. 2 (9)). С. 77–89.
5. Abud, T., Kounidas, G., Martin, K. R., Werth, M., Cooper, K., & Myint, P. K. (2022). Determinants of healthy ageing: a systematic review of contemporary literature. Aging clinical and experimental research, 34(6), 1215–1223.
6. Amuthavalli Thiyagarajan, J., Mikton, C., Harwood, R. H., Gichu, M., Gaigbe-Togbe, V., Jhamba, T., ... & Diaz, T. (2022). The UN Decade of healthy ageing: strengthening measurement for monitoring health and wellbeing of older people. Age and ageing, 51(7), afac147.
7. Brearley, C. P. (2023). Social work, ageing and society. Routledge.
8. Dogra, S., Dunstan, D. W., Sugiyama, T., Stathi, A., Gardiner, P. A., & Owen, N. (2022). Active aging and public health: evidence, implications, and opportunities. Annual review of public health, 43(1), 439–459.
9. Hughes, M. (2020). Older people, ageing and social work: Knowledge for practice. Routledge.
10. Keating, N. (2022). A research framework for the United Nations Decade of Healthy Ageing (2021–2030). European Journal of Ageing, 19(3), 775–787.
11. Mathews, G. (2023). Beyond ‘Productive Aging’: An Argument for ‘Happy Aging’. Journal of Cross-Cultural Gerontology, 1–17.
12. Pani-Harreman, K. E., Bours, G. J., Zander, I., Kempen, G. I., & van Duren, J. M. (2021). Definitions, key themes and aspects of ‘ageing in place’: a scoping review. Ageing & Society, 41(9), 2026–2059.
13. Pavlova, M. K., Radoš, S., Rothermund, K., & Silbereisen, R. K. (2023). Age, individual resources, and perceived expectations for active aging: General and domain-specific effects. The International Journal of Aging and Human Development, 97(3), 267–288.
14. Rudnicka, E., Napierała, P., Podfigurna, A., Męczekalski, B., Smolarczyk, R., & Grymowicz, M. (2020). The World Health Organization (WHO) approach to healthy ageing. Maturitas, 139, 6–11.
15. Semigina, T., & Karkach, A. (2021). The elderly care, active ageing and geragogy: could they co-exist in Ukraine and how. European Scientific Platform.
16. Thuesen, J., Feiring, M., Doh, D., & Westendorp, R. G. (2023). Reablement in need of theories of ageing: would theories of successful ageing do? Ageing & Society, 43(7), 1489–1501.
17. World Health Organization. (2021). Decade of healthy ageing: baseline report. World Health Organization. URL: https://www.who.int/publications/i/item/9789240017900