ПРИНЦИПИ ТА ЗАКОНОМІРНОСТІ ПОБУДОВИ ПРОГНОСТИЧНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ТЕОРІЇ У ПІДГОТОВЦІ СОЦІАЛЬНИХ ПРАЦІВНИКІВ

Ключові слова: принципи, закономірності, побудова, прогностика, педагогічна теорія, підготовка, соціальні працівники

Анотація

Характеристика основної теми. Педагогічна теорія як система педагогічних ідей, принципів, закономірностей, методів дозволяє спроектувати модель вирішення проблем для істотного підвищення ефективності функціонування та розвитку інноваційної педагогічної системи. Проблема. Педагогічна прогностика досліджує закономірності виникнення, становлення та розвитку педагогічних теорій, а також принципи, методи та умови, що сприяють ефективності педагогічного прогнозування у розвитку відповідних педагогічних теорій. Мета статті – обґрунтувати найбільш суттєві принципи та закономірності педагогічної прогностики як методології професійної підготовки соціальних працівників. Узагальнені результати. У статті обґрунтовано принципи побудови прогностичної педагогічної теорії у підготовці соціальних працівників (історичних аналогій, який базується на ідеї розуміння функціонування системи у її розвитку; історичного та логічного, який полягає в постановці та вирішенні проблем розвитку нових педагогічних теорій з урахуванням зробленого у минулому і побудові логічної перспективи для дослідження в майбутньому; системності, який дозволяє досліджувати об’єкт як цілісну систему, виявити її ключові елементи, їх взаємозв’язки, функції; багатомірності, який може бути успішно застосований у дослідженні проблем педагогічної прогностики; глобальної дивергенції як шляхів розвитку та управління якістю освітніх систем, що проявляється та реалізується через розширення форм навчання). Виявлено закономірності, які є базовими для підготовки майбутніх соціальних працівників: циклічності розвитку педагогічних теорій, коли реально процес поширення та практичного застосування теорії педагогами-практиками відбувається дещо інакше; соціально-культурологічна та технологічна сумісність у розвитку педагогічних теорій, коли ефективність та гарантованість якості освіти є тим вищою, чим більш цілеспрямовано та системно ураховані природні, соціальні, культурологічні, технологічні фактори та бар’єри у розвитку відповідної педагогічної теорії; полісуб՚єктності розвитку педагогічних теорій, який вимагає, щоб у процесі нововведень в освіті враховувалися цінності змісту цих нововведень з позиції студентів та педагогів, а також усіх зацікавлених суб’єктів. Встановлено, що подальший виклад ідей та принципів педагогічної прогностики вимагає обґрунтування глобалізаційного підходу як стратегічно важливого принципу у розвитку педагогічних теорій та удосконалення якості сучасних освітні систем.

Посилання

1. Власій О., Дудка О., Іваночко Н. Формування цифрової компетентності соціального педагога як шлях до професійного росту. Освітологічний дискурс. 2021. № 2 (33). С. 185–201.
2. Гомонюк О. М. Теоретичні та методичні основи формування професійно-педагогічної культури майбутніх соціальних педагогів у вищих навчальних закладах: дис. … д-ра пед. наук: 13.00.04 Вінницький держ. пед. ун-т імені Михайла Коцюбинського. Вінниця, 2012. 595 с.
3. Корнещук В. Функціонально-компетентнісний підхід до магістерської підготовки майбутніх фахівців із соціальної роботи. Науковий вісник МНУ імені В. О. Сухомлинського. Педагогічні науки. 2019. № 3 (66). С. 120–126.
4. Михнюк C. Критерії, показники та рівні сформованості готовності майбутніх соціальних працівників до педагогічної взаємодії. Social Work and Education. 2021. Vol. 8. No. 1. PP. 66–76.
5. Садовська Е., Ярошенко А. Формування професійної компетентності соціального працівника в умовах вищого навчального закладу: монографія. Київ: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2018. 113 с.
6. Ященко Е., Грейцар М. Сутність професійної компетентності соціального працівника і професійна культура особистості. ЗУНУ. 2021. С. 165–168.
Опубліковано
2024-12-11