ПУБЛІЧНЕ УПРАВЛІННЯ СИСТЕМОЮ ОСВІТИ: ПОНЯТТЯ ТА СУТНІСТЬ
Анотація
Метою статті є висвітлення особливостей публічного управління системою освіти в Україні, визначення сутності поняття «освіта» та її основних функцій. Встановлено, що в сучасних умовах прогресивний розвиток держави неможливий без постійного вдосконалення системи освіти і науки, який забезпечується працівниками сфери освіти. Досліджено поняття і зазначено, що освіта – це процес та результат засвоєння особистістю певної системи наук, знань, практичних умінь і навичок та пов’язаного з ними того чи іншого рівня розвитку її розумово-пізнавальної і творчої діяльності, а також моральної культури, які у своїй сукупності визначають соціальне обличчя й індивідуальну своєрідність цієї особистості. Доведено, що освіта являє собою багатофункціональну систему. Її основним покликанням є підготовка людини до самостійного життя та праці на основі набуття необхідних знань і формування відповідних компетенцій. Освіта виконує ряд функцій, основними серед яких є: соціальна, пізнавальна, комунікативна та функція психологічної підтримки особистості. Освіта завжди була особливою функцією суспільства і держави, спрямованою на формування й розвиток соціально-значущих якостей кожної людини як члена суспільства та громадянина держави. Через освіту як найбільш масовий соціальний інститут здійснюється вплив на формування свідомості суспільства, регулюються процеси свідомого саморозвитку громадян. Управління освітою в Україні здійснюється системою державних органів та органів місцевого самоврядування. Публічне управління системою освіти є визначальним чинником для розвитку суспільства загалом. Управління освітою залежить від методології й організації, що характеризують цілі та методи їх досягнення, функції, повноваження та відповідальність за якість освіти. Подальші дослідження сприятимуть розробленню інноваційних підходів до публічного управління освітою, що своєю чергою дозволить забезпечити її відповідність потребам суспільства, враховуючи сучасні виклики та особливості повоєнної відбудови України. Загалом, це створить умови для сталого розвитку держави та інтеграції України в європейський і світовий освітній простір.
Посилання
2. Боришевський М.Й. Педагогічна і психологічна науки в Україні. Київ : Педагогічна думка, 2007. Т. 3. С. 93–102.
3. Васьківська С.В. Основи психологічного консультування : навчальний посібник. Київ, 2004. 185 с.
4. Гончаренко С.У. Освіта. Енциклопедія освіти Акад. пед. наук України / головний ред. В.Г. Кремень. Київ : Юрінком Інтер, 2008. 1040 с.
5. Гриневич Л.М. Неперервна професійна освіта: теорія і практика. 2015. Вип. 1–2. С. 14–19. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/NPO_2015_1-2_4
6. Енциклопедія освіти. Акад. пед. наук України / голов. ред. В.Г. Кремень. Київ : Юрінком Інтер, 2008. 1040 с.
7. Закон України «Про освіту». URL: https://ips.ligazakon.net/document/JH2OZ7LA
8. Єгорова А.С. Застосування інноваційних чинників підвищення продуктивності праці в Україні. Соціально-гуманітарний вісник. 2019. Вип. 26–27. С. 130–132. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sochumj_2019_26-27_53
9. Кихтюк О., Федотова Т. Психологічна підтримка особистості: методи та особливості роботи клінічного психолога. URL: https://evnuir.vnu.edu.ua/bitstream/123456789/21794/1/%D0%9F%D1%81%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3i%D1%87%D0%BDi_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%BF%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%B8_%E2%84%96%2B38_2021-63-75.pdf
10. Коваль Г.В. Соціальна вразливість молодих спеціалістів на ринку праці в Україні. Наукові праці Чорноморського державного університету імені Петра Могили. Сер. : Політологія. 2010. Том 131. Випуск 118. С. 107–111.
11. Линовицька О. Основні функції освіти. Вісник Інституту розвитку дитини. Сер. : Філософія, педагогіка, психологія. 2014. Вип. 36. С. 44–50. URL: http://ir.librarynmu.com/bitstream/123456789/4245/1/Vird_2014_36_10.pdf
12. Панок В.Г. Основи психологічної допомоги: теорія та практика психоконсультування : навч. посібник. ; за заг. ред. В.Г. Панка, І.М. Зварича. Чернівці : Чернівец. нац. ун-т ім. Ю. Федьковича, 2019. 384 с.
13. Сисоєва С. Сфера освіти як об’єкт дослідження. Освітологія. 2012. Вип. 1. С. 22–29. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ocvit_2012_1_4
14. Ясперс К. Зміст і призначення історії ; пер. з нім. Політ., 1991. 527 с.