ТАЙМ-МЕНЕДЖМЕНТ ЯК ІНСТРУМЕНТ УДОСКОНАЛЕННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПУБЛІЧНИХ СЛУЖБОВЦІВ В УКРАЇНІ

Анотація

У статті досліджується проблема ефективності роботи державних службовців в Україні, особливо в умовах воєнного стану, коли своєчасність та швидкість прийняття управлінських рішень набувають критичного значення. Окрему увагу приділено проблемі неефективного використання робочого часу, що є ключовим чинником зниження продуктивності працівників державного апарату. Метою дослідження є обґрунтування наукового припущення, що тайм-менеджмент є одним із ключових факторів підвищення професійної ефективності державних службовців. У статті доводиться, що раціональне використання робочого часу дає змогу оптимізувати управлінські процеси, знизити рівень бюрократичних затримок під час реалізації управлінських процедур, підвищити якість прийняття управлінських рішень і, як наслідок, покращити рівень надання державних послуг населенню. Запропоновано практичні рекомендації щодо впровадження тайм-менеджменту на рівні особистої та корпоративної організації використання часу. Доведено, що застосування методик тайм-менеджменту, як-от SMART-планування, матриця Ейзенхауера, метод Pomodoro, а також боротьба з хронофагами, може сприяти підвищенню особистої продуктивності державних службовців. Підкреслено важливість цифровізації документообігу й автоматизації управлінських процесів для зменшення впливу бюрократичних чинників на ефективність роботи державного службовця. Новизна дослідження полягає в обґрунтуванні доцільності системного впровадження методик тайм-менеджменту в практику публічного управління як дієвого інструменту підвищення ефективності роботи державних службовців. Практичне значення результатів дослідження полягає у можливості використання розроблених рекомендацій для покращення організації робочого часу державних службовців, що сприятиме підвищенню рівня їх продуктивності, зниженню рівня стресу та протидії професійному вигоранню. Упровадження ефективних стратегій управління часом дасть змогу не лише покращити якість виконання службових обов’язків, а й підвищити рівень довіри громадян до державних органів влади та їх представників.