РОЛЬ КРИЗОВОГО КОНСУЛЬТУВАННЯ У ФОРМУВАННІ СТІЙКОСТІ КЛІЄНТІВ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ

Анотація

У статті здійснено комплексне дослідження ролі кризового консультування як ключового напряму в системі соціальної роботи, що сприяє формуванню стійкості клієнтів у кризових життєвих ситуаціях. Підкреслено актуальність теми в контексті зростаючих соціальних, економічних і військово-політичних викликів в Україні, що призводять до загострення стану соціально-психологічної вразливості населення. Обґрунтовано необхідність розвитку сучасних підходів до надання соціальної допомоги, які передбачають кризове консультування як інструмент емоційної стабілізації, підтримки адаптаційного потенціалу та мобілізації внутрішніх ресурсів особистості. Проаналізовано основні теоретичні положення щодо сутності кризового консультування, його цілей, завдань і відмінностей від інших видів консультування. Окрему увагу приділено категорії стійкості, її визначенню у працях вітчизняних і зарубіжних науковців, а також факторам, що впливають на її розвиток. Обґрунтовано тісний зв’язок між ефективним кризовим консультуванням і формуванням стійкості клієнтів соціальної роботи. Розкрито виклики й перспективи розвитку кризового консультування в системі соціальної роботи України та наголошено на необхідності перегляду змісту професійної підготовки фахівців соціальної сфери, розширення їхніх компетентностей у галузі кризового втручання, впровадження міждисциплінарного підходу до надання допомоги, забезпечення супервізії та підтримки для самих фахівців.