СОЦІАЛЬНА ТРИВОЖНІСТЬ ПРАЦІВНИКІВ В ОРГАНІЗАЦІЇ: АСПЕКТИ УПРАВЛІННЯ ТА ПРОФІЛАКТИКИ

Ключові слова: управління, безпека праці, охорона здоров’я, тривожний стан, соціальне середовище, працівники, організація, психологічний вплив, компетентність

Анотація

Стаття присвячена проблематиці розробки стратегії щодо мінімізації соціальної тривожності працівників в організаціях під час поліпшення систем управління безпекою праці і здоров’я працівників. Проведено аналіз причин виникнення соціальної тривожності у працівників як побічного продукту ініціатив, спрямованих на покращення фізичної безпеки, який виникає як відповідь працівників у випадках, коли система управління охороною здоров’я та безпеки праці впроваджена без глибокого розуміння її психологічного впливу на стан працівників. Продемонстровано, що процеси, які належать до систем управління безпекою праці і здоров’я працівників, згідно з вимогами ISO 45001, мають: посилений моніторинг, аудити, обов’язкове групове навчання щодо питань БПіЗП та вимоги до активної соціальної участі є прямими небезпечними чинниками для працівників із соціальною тривожністю, що створює «парадокс безпеки», за якого заходи, покликані захищати життя і здоров’я працівників, стають джерелом психологічного навантаження і зростання психосоціальних чинників працівників. Визначено, що «розрив між компетентністю та безпекою» працівників, коли соціальна тривога заважає працівникам демонструвати свої реальні знання та використовувати навички з БПіЗП, призводить до індивідуального психологічного страждання, професійного вигорання та «цинізму безпеки», що руйнує довіру до системи управління безпекою праці та здоров’я працівників та підриває всю культуру безпеки зсередини організації. Встановлено, що для зменшення соціальної тривожності необхідно застосувати стратегічну, емпатичну комунікацію, справжнє залучення працівників до спільної розробки безпечних процесів та проводити цілеспрямовану підготовку керівників, які стають головними провідниками нового підходу. Рекомендовано проводити оцінку дієвості систем управління безпекою праці і здоров’я працівників не лише за напрямом зниження травматизму, але й у разі наявності високої культури безпеки, яка, своєю чергою, нерозривно пов’язана з довірою, повагою та психологічною захищеністю кожного працівника організації.

Посилання

1. Hale A. R., Borys D. Working to rule or working to get the job done? The case of goal conflicts and safety culture. Journal of Safety Research. 2013. Vol. 47. P. 1–13. URL: https://www.researchgate.net/publication/285945228_Working_to_rule_or_working_safely.
2. Liu Z., Xie K., Li L., Chen Y. A paradigm of safety management in Industry 4.0. Systems Research and Behavioral Science. 2020. Vol. 37, No. 4. P. 632–645. https://doi.org/10.1002/sres.2706.
3. Misra S., Roy C., Sauter T., Mukherjee A., Maiti J. Industrial Internet of Things for safety management applications: A survey. IEEE Access. 2022. Vol. 10. P. 83415–83439. URL: https://doi.org/10.1109/access.2022.3194166.
4. Di Tecco C, Persechino B, Iavicoli S. Psychosocial Risks in the Changing World of Work: Moving from the Risk Assessment Culture to the Management of Opportunities. Med Lav. 2023 Apr 13;114(2):e2023013. URL: https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC10133769/.
5. Gan SK, Zeng Y, Wang Z. Social anxiety mediates workplace incivility and work engagement. Front Psychol. 2023 Nov 27;14:1320703. URL: https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC10715392/.
6. Leka S., Jain A. Conceptualising work-related psychosocial risks: Current state of the art and implications for research, policy and practice. Report 2024.09. Brussels : European Trade Union Institute (ETUI), 2024. URL: https://www.etui.org/sites/default/files/2024-11/Conceptualising%20work-related%20psychosocial%20risks-2024.pdf.
7. Naji G. M. A., Isha A. S. N., Mohyaldinn M. E., Leka S., Saleem M. S., Rahman S. M. N. B. S. A., Alzoraiki M. Impact of Safety Culture on Safety Performance; Mediating Role of Psychosocial Hazard: An Integrated Modelling Approach. Int J Environ Res Public Health. 2021 Aug 13;18(16):8568. URL: https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC8394037/.
8. Sentis. Understanding the Social Experience of Safety. 2024. URL: https://sentis.com.au/articles/understanding-the-social-experience-of-safety/.
9. Hofmann S. G. Cognitive factors that maintain social anxiety disorder: a comprehensive model and its treatment implications. Cogn Behav Ther. 2007; 36(4): 193–209. URL: https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC2151931/.
10. Guerrero J. G., Rosales N. S., Castro G. M. T. Impact of high-fidelity simulation exposure of nursing students with their objective structured clinical examination: A quasi-experimental study. Nurs Open. 2023 Feb;10(2):765–772.
11. Heimberg R. G., Brozovich F. A., Rapee R. M. A cognitive behavioral model of social anxiety disorder: update and extension. In S. G. Hofmann, & P. M. DiBartolo (Eds.), Social Anxiety: Clinical, Developmental, and Social Perspectives (2nd ed., P. 395–422). 2010. Elsevier. https://doi.org/10.1016/B978-0-12-375096-9.00015-8.
12. Frazier M. Lance, Fainshmidt Stav, Klinger Ryan L., Pezeshkan Ami, and Vracheva Veselina. Psychological Safety: A Meta‐Analytic Review and Extension. Management Faculty Publications. 13. 2017. URL: https://digitalcommons.odu.edu/management_fac_pubs/13.
13. Nembhard I. M., Edmondson A. C. Making It Safe: The Effects of Leader Inclusiveness and Professional Status on Psychological Safety and Improvement Efforts in Health Care Teams. Journal of Organizational Behavior, 27, 2006. 941–966. https://doi.org/10.1002/job.413.
14. Salas E., Tannenbaum S. I., Kraiger K., Smith-Jentsch K. A. The Science of Training and Development in Organizations: What Matters in Practice. Psychological Science in the Public Interest, 13, 2012. 74–101. https://doi.org/10.1177/1529100612436661.
Опубліковано
2025-12-26
Розділ
ПУБЛІЧНЕ УПРАВЛІННЯ