ІСТОРИЧНІ АСПЕКТИ РОЗВИТКУ ПСИХОЛОГІЧНОГО ПІДХОДУ В ПІДГОТОВЦІ СОЦІАЛЬНИХ ПРАЦІВНИКІВ

Ключові слова: психологічний підхід, соціальна робота, підготовка соціальних працівників, професійна компетентність, гуманістична парадигма, емоційний інтелект, особистісно орієнтована освіта, психологічна підтримка, інтеграція освіти й практики

Анотація

У статті здійснено історико-педагогічний аналіз становлення та розвитку психологічного підходу в підготовці соціальних працівників. Показано, що витоки цього підходу сягають гуманістичних ідей античної, християнської та класичної європейської педагогічної думки, у яких поступово формувалося уявлення про цілісну особистість як об’єкт і суб’єкт соціального виховання. Визначено, що в ХІХ столітті психологічна спрямованість педагогіки втілилася у працях І. Песталоцці, Й. Гербарта, К. Ушинського, котрі підкреслювали єдність інтелектуального, морального й емоційного розвитку людини. Простежено вплив становлення експериментальної психології (В. Вундт, В. Джемс) на формування наукових основ професійної освіти. З’ясовано, що радянський період мав подвійний характер: ідеологічні обмеження гальмували гуманістичний розвиток психологічної думки, однак саме тоді було створено потужні психолого-педагогічні школи, які заклали методологічні засади розуміння особистості як суб’єкта діяльності. У другій половині ХХ століття під впливом гуманістичної та когнітивної психології (К. Роджерс, А. Маслоу, В. Франкл) європейська освіта соціальних працівників перейшла до особистісно орієнтованої парадигми, у якій ключовими стали емпатія, емоційний інтелект, саморефлексія, здатність до психологічної підтримки клієнта. У сучасній українській системі професійної освіти психологічний підхід утвердився як базова методологія підготовки соціальних працівників. Психологічна компетентність нині розглядається як інтегральна характеристика фахівця, що поєднує знання, емоції, поведінкові вміння та ціннісну орієнтацію на допомогу людині. Розвиток інтерактивних, тренінгових і цифрових освітніх технологій сприяє формуванню емпатійності, стресостійкості, комунікативної культури студентів. Обґрунтовано, що перспективи вдосконалення підготовки соціальних працівників пов’язані з подальшою інтеграцією психологічних знань у міждисциплінарний освітній простір, розвитком дослідницьких умінь, міжнародним співробітництвом і формуванням культури психологічної підтримки у професійній діяльності.

Посилання

1. Бутиліна О. В., Євдокимова І. А. Підготовка соціальних працівників до роботи з військовими та особами, які постраждали внаслідок війни. Актуальні дослідження в соціальній сфері : матеріали двадцять другої міжнародної науково-практичної конференції. Одеса, 17 листопада 2023 р. / Гол. ред. В. В. Корнещук. Одеса : ФОП Бондаренко М. О., 2023. С. 144–146.
2. Керик О. Є. Формування соціально-психологічної компетентності у процесі професійної підготовки майбутніх соціальних педагогів. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія : Педагогіка. Соціальна робота. 2013. Вип. 35. С. 81–83.
3. Концептуально-технологічна модель підготовки майбутніх фахівців соціально-педагогічної сфери : монографія / авт. кол. Т. Василюк, І. Лисоконь, І. Размолодчикова, І. Шимко. Упоряд. І. Лисоконь. Кривий Ріг : КДПУ, 2022. 182 с.
4. Підвальна Ю. В. Формування готовності майбутніх соціальних працівників до роботи з людьми з інвалідністю. Психолого-педагогічні проблеми сучасної школи : збірник наукових праць. Умань : Візаві, 2019. № 2. С. 81–88.
5. Платонова О. Г. Формування готовності працівників соціальної сфери до організації роботи в сфері дозвілля. Вісник Чернігівського національного педагогічного університету. Серія : Педагогічні науки. Чернігів. Нац. пед. ун-т ім. Т. Г. Шевченка, 2017. № 142. С. 142–144.
6. Фіцула М. М. Педагогіка. Київ : Альма Матер, 2009. 560 с.
7. Семигіна Т. В. Психосоціальна підтримка тих, хто пережив війну: завдання для політики. Розвиток основних напрямів соціогуманітарних наук: проблеми та перспективи : збірник статей та тез IV Всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю. Кам’янське, 6–7 квітня 2017 р. / За наук. ред. К. Ю. Богомаза. Кам’янське : ДДТУ, 2017. С. 15–17.
8. Семигіна Т. В., Пожидаєва О. В., Карагодіна О. Г. Програми підготовки докторів філософії із соціальної роботи: аналіз змісту. Міжнародний науковий журнал «Грааль науки». 2022. № 12–13. С. 108–113.
9. Сіленко А. Соціальна політика та її пріоритети у перехідному суспільстві. Людина і політика. 2003. № 1(25). С. 118–128.
10. Тюптя Л. Т., Іванова І. Б. Соціальна робота: теорія і практика : навчальний посібник. 2-ге видання, перероблене і доповнене. Київ : Знання, 2008. 574 с.
11. Чуйко О. В. Психологічний зміст професійної компетентності соціального працівника. Актуальні проблеми психології. 2009. № 7(20). С. 244–247.
12. Шевчук О., Клименко Ю. Роль особистості соціального працівника в ефективній взаємодії з клієнтом. Ввічливість. Humanitas. 2023. № 6. С. 50–55. https://doi.org/10.32782/humanitas/2023.6.8.
Опубліковано
2025-12-26