ПАРТИСИПАТИВНІ МЕХАНІЗМИ У СИСТЕМІ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ СОЦІАЛЬНИМ ЗАХИСТОМ ВЕТЕРАНІВ
Анотація
У статті досліджено партисипативні механізми у системі державного управління соціальним захистом ветеранів. Актуальність проблеми дослідження обумовлена зростанням чисельності соціальної групи ветеранів, які повертаються із зони бойових дій і потребують державної підтримки. Зазначене актуалізує потребу у вдосконаленні підходів до формування ветеранської політики у сфері соціального захисту ветеранів. Проблема дослідження полягає у недостатній ефективності традиційних підходів до управління, оскільки вони не враховують потреби ветеранської спільноти. Об’єктом дослідження є система державного управління соціальним захистом ветеранів. Предметом – партисипативні механізми як інструменти залучення ветеранів до процесу прийняття управлінських рішень.
Метою статті є теоретичне обґрунтування сутності партисипативних механізмів у системі державного управління соціальним захистом ветеранів та визначення форм та інструментів залучення ветеранської спільноти до управлінських рішень.
У процесі дослідження використано методи теоретичного аналізу наукових підходів вітчизняних та зарубіжних науковців щодо змістовного наповнення поняття «партисипація», зокрема концепції партисипативної демократії, деліберативного врядування та консолідованого управління.
У результаті дослідження визначено, що впровадження партисипативних механізмів у практику органів державної влади сприяє підвищенню ефективності публічного управління, що є досить важливим у контексті формування ветеранської політики, яка має будуватися на потребах ветеранів.
Проаналізовано практичні приклади застосування інструменту партисипації та окреслено напрями вдосконалення через призму інституалізації участі ветеранів, розвитку системного діалогу, посилення ролі ветеранських спільнот/організацій.
Наукова новизна дослідження полягає в уточненні сутності партисипативних механізмів у системі державного управління соціальним захистом ветеранів, систематизації форм та інструментів залучення ветеранської спільноти до процесу прийняття управлінських рішень, а також обґрунтуванню напрямів удосконалення з урахуванням сучасних викликів і потреб ветеранів.
Посилання
2. Васильєва Н. В., Бойко О. П. Роль партисипативної демократії в побудові громадянського суспільства в Україні. Вісник Національної академії державного управління при Президентові України. 2015. № 2. С. 98–105. file:///C:/Users/n-book/Downloads/Vnadu_2015_2_16.pdf
3. Вербицька А. Впровадження партисипативної моделі розвитку соціального підприємництва як інструменту реінтеграції ветеранів та членів їх сімей на рівні громади. Підприємництво та інновації. 2024. № 32. С. 39–43. DOI: https://doi.org/10.32782/2415-3583/32.6
4. Голобородько Т. В., Архипенко С. В., Денисенко Д. О. Особливості цифрової партисипації як інструменту розвитку цифрової демократії. Вчені записки Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана. 2022. № 29. С. 132–144. DOI: https://doi.org/10.33111/z_kneu.29.22.04.11.075.081
5. Іваній О. Механізми залучення громадськості до стратегічного управління територіальними громадами в умовах децентралізації. Теоретичні та прикладні питання державотворення. 2025. № 3. С. 256–273. DOI: https://doi.org/10.35432/tisb332025331764
6. Матвіїшин Є. Г. Розвиток партисипації у глобальному вимірі: публічно-управлінський аспект. Публічне управління та митне адміністрування. 2024. № 4 (43). С. 81–86. DOI: https://doi.org/10.32782/2310-9653-2024-4.12
7. Шустрова К., Павліченко Є. Основні засади становлення та розвитку партисипації. Юридичний вісник. 2023. № 3. С. 15–20. DOI: https://doi.org/10.32782/yuv.v3.2023.2
8. Ansell C. Collaborative governance in theory and practice. Journal of Public Administration Research and Theory. 2008. Vol. 18, No. 4. DOI: https://doi.org/10.1093/jopart/mum032
9. Arnstein S. R. A ladder of citizen participation. Journal of the American Institute of Planners. 1969. Vol. 35, No. 4. P. 216–224. DOI: https://doi.org/10.1080/01944366908977225
10. Fung A. Varieties of participation in complex governance. Public Administration Review. 2006. Vol. 66. P. 66–75. URL: http://www.jstor.org/stable/4096571
11. Fung A. Putting the public back into governance: The challenges of citizen participation and its future. Public Administration Review. 2015. DOI: https://doi.org/10.1111/puar.12361
12. Habermas J. Faktizität und Geltung: Beiträge zur Diskurstheorie des Rechts und des demokratischen Rechtsstaats. Frankfurt am Main : Suhrkamp, 1992.
13. Luskin R., Fishkin J., Jowell R. Considered opinions: deliberative polling in Britain. British Journal of Political Science. 2002. Vol. 32, No. 3. P. 455–487.
14. Pateman C. Participation and democratic theory. Cambridge : Cambridge University Press, 1970. DOI: https://doi.org/10.1017/CBO9780511720444
15. Zakharina T. The reintegration potential of veterans as a factor in their successful reintegration into society. Social Work and Education. 2023. Vol. 10, No. 3. P. 263–275. DOI: https://doi.org/10.25128/2520-6230.23.3.1
Ця робота ліцензована відповідно доCreative Commons Attribution 4.0 Міжнародної ліцензії.
