ОПТИМІЗАЦІЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СОЦІАЛЬНОГО ПРАЦІВНИКА ЗАСОБАМИ АСИСТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ: ДОСВІД ЄС ТА ВЕКТОРИ АДАПТАЦІЇ В УКРАЇНІ

Анотація

Статтю присвячено дослідженню можливостей оптимізації професійної діяльності соціальних працівників шляхом використання Інтернет-ресурсів і соціально-асистивних технологій у контексті сучасних процесів цифровізації соціальної сфери. У роботі розглянуто основні тенденції трансформації соціальної роботи під впливом інформаційно-комунікаційних технологій, визначено специфіку впровадження цифрових інструментів у практику соціальних служб, а також проаналізовано сучасні підходи до використання асистивних і інноваційних технологій у країнах Європейського Союзу. Особливу увагу приділено проблемі недостатнього рівня інтеграції цифрових та асистивних технологій у практику соціальної роботи в Україні, що знижує потенціал соціальних служб щодо оперативного реагування на сучасні соціальні виклики та обмежує можливості надання якісної та доступної допомоги різним категоріям населення.
У процесі дослідження проаналізовано сучасні наукові підходи до цифровізації соціальної роботи, охарактеризовано можливості використання онлайн-платформ, інформаційних систем, технологій штучного інтелекту та імерсійних середовищ у професійній діяльності соціальних працівників. Встановлено, що застосування цифрових і асистивних технологій сприяє підвищенню оперативності прийняття рішень, покращенню якості соціальних послуг, розширенню доступу до них та забезпеченню більш персоналізованого підходу до клієнтів. Узагальнення європейського досвіду дозволило визначити ефективні моделі інтеграції цифрових технологій у систему соціального захисту, зокрема використання аналітичних платформ, електронних сервісів та технологій дистанційної взаємодії.
Наукова новизна отриманих результатів полягає у комплексному поєднанні аналізу Інтернет-ресурсів та соціально-асистивних технологій як взаємодоповнювальних інструментів підвищення ефективності професійної діяльності соціальних працівників, а також у систематизації сучасного європейського досвіду цифровізації соціальної роботи з урахуванням можливостей його адаптації до українських реалій. У статті обґрунтовано доцільність інтеграції інноваційних технологій у професійну практику соціальних працівників та визначено ключові напрями подальшого розвитку цифрової соціальної роботи в Україні.