ЦИФРОВІЗАЦІЯ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ: ВИКЛИКИ ВЗАЄМОДІЇ З ВРАЗЛИВИМИ ГРУПАМИ НАСЕЛЕННЯ

Анотація

У статті здійснено теоретичний аналіз та систематизацію практик цифровізації соціальної роботи в Україні в умовах воєнного стану. Актуальність дослідження зумовлена інтенсифікацією цифрових трансформацій та необхідністю адаптації системи соціального захисту до екстремальних викликів сучасності. Обґрунтовано появу нових категорій вразливості, таких як внутрішньо переміщені особи, ветерани, мешканці прифронтових територій та сім’ї загиблих, чиї потреби вимагають переходу від статичних виплат до мобільних сервісів комплексного супроводу. В роботі представлено розгорнуту класифікацію цифрових інструментів за десятьма функціональними групами: від месенджерів та соціальних мереж до складних систем на основі штучного інтелекту, блокчейну, VR/AR-технологій та геоінформаційних систем. Особливу увагу приділено аналізу ефективності асистивних технологій для інклюзії осіб з інвалідністю та платформування ментального здоров’я для реабілітації учасників бойових дій.
Наукова новизна полягає у визначенні динамічної природи вразливості в умовах війни та структуруванні цифрових інструментів соціального захисту як проактивної системи. Здійснено порівняльний аналіз переваг цифровізації (мінімізація бюрократії, оперативність, масовість) та супутніх ризиків, серед яких означено цифрову нерівність, загрози конфіденційності даних, алгоритмічну упередженість ШІ та можливе професійне вигорання фахівців з соціальної роботи через постійну дистанційну доступність. У висновках означено, що цифровізація трансформує парадигму соціальної роботи, вивільняючи ресурс фахівця для емпатичної підтримки завдяки автоматизації рутинних процесів. Окреслено стратегічні пріоритети подальшого розвитку – від розробки етичних протоколів використання технологій штучного інтелекту до впровадження систем прогнозування соціальних ризиків та законодавчого регулювання відповідальності в автоматизованих системах. Доведено, що український досвід цифровізації соціальної сфери в кризових умовах має потенціал стати світовим еталоном гуманістичного використання інноваційних технологій.