ДЕСТИГМАТИЗАЦІЯ ЧЕРЕЗ ПРОФЕСІЙНУ РОЛЬ: СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ ПОЗИТИВНОГО ІМІДЖУ ОСІБ З ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИМИ ПОРУШЕННЯМИ В ГРОМАДІ
Анотація
У статті досліджується проблема дестигматизації осіб з інвалідністю внаслідок інтелектуальних порушень у контексті їх соціально-професійної інтеграції в громаді. Основною темою дослідження є формування позитивного соціального іміджу цієї категорії осіб через реалізацію професійної ролі в умовах соціального підприємництва. Об’єктом дослідження є процес соціально-педагогічної підтримки осіб з інтелектуальними порушеннями у процесі їх професійної діяльності, а предметом — соціально-педагогічні умови дестигматизації та формування позитивного іміджу таких осіб у громаді. Метою статті є теоретичне обґрунтування та комплексний аналіз соціально-педагогічних умов, за яких професійна роль виступає ефективним інструментом подолання соціальної стигми та зміни суспільного ставлення до людей з інтелектуальними порушеннями.
Наукова новизна дослідження полягає у комплексному обґрунтуванні соціально-педагогічних умов формування позитивного іміджу осіб з інтелектуальними порушеннями через реалізацію їх професійної ролі в умовах соціального підприємства та визначенні механізмів трансформації соціального сприйняття цієї соціальної групи в громаді. Встановлено, що включення осіб з інтелектуальними порушеннями у професійну діяльність є дієвим механізмом формування позитивного соціального іміджу, підвищення їх соціального статусу та розширення можливостей участі в житті громади. Професійна роль виступає інструментом подолання упереджень, сприяє розвитку автономності, відповідальності та соціальної компетентності.
У дослідженні використано міждисциплінарний підхід, що поєднує положення соціальної моделі інвалідності, концепції соціального капіталу та теорії соціальної валоризації ролей (Social Role Valorization). У результаті аналізу визначено ключові соціально-педагогічні умови дестигматизації, серед яких: забезпечення високої якості продукції та послуг соціальних підприємств, відкритість і публічність робочого середовища, розвиток комунікативних і соціальних навичок працівників, а також формування професійної ідентичності. Доведено, що включення осіб з інтелектуальними порушеннями у професійну діяльність сприяє підвищенню їх соціального статусу, розширенню соціальних контактів і формуванню «місткового» соціального капіталу, що позитивно впливає на рівень суспільного прийняття.
Для органів місцевого самоврядування стратегічно важливим завданням є реалізація програм, спрямованих на підтримку «місткового» соціального капіталу шляхом муніципальних закупівель товарів та послуг у соціальних підприємств. Такі програми допоможуть легітимізації людей з інвалідністю та їх діяльність в очах громади та зміцнить соціальну згуртованість.
Висновки дозволяють стверджувати, що, дестигматизація осіб з інтелектуальними порушеннями через професійну діяльність є комплексним соціально-педагогічним процесом, реалізація якого потребує системного підходу, міжсекторальної взаємодії та активної позиції громади, що сприятиме формуванню позитивного іміджу, соціального прийняття та підвищенню якості життя цієї категорії осіб.
Посилання
2. Карпенко О., Рубан П. Соціальне підприємство як інноваційний механізм соціально-професійної інтеграції осіб з інвалідністю внаслідок інтелектуальних порушень. Social Work and Education. № 12(4). С. 605–612. DOI: https://doi.org/10.25128/2520-6230.25.4.4.
3. Катеринич А. Проблеми соціальної інтеграції молодих людей із інвалідністю внаслідок інтелектуальних порушень. Ввічливість. Humanitas. 2023. Вип. 2. С. 63–70. DOI: https://doi.org/10.32782/humanitas/2023.2.10
4. Старинська Н., Паламарчук М. Стереотипізація образу осіб з інвалідністю внаслідок інтелектуальних порушень як умова їх стигматизації. Psycholinguistics in a Modern World. 2020. С. 230–233. DOI: https://doi.org/10.31470/2706-7904-2020-15-230-233
5. Шептицька Л., Кот Л. Соціальне підприємництво в науковому і суспільному дискурсах України (початок ХХІ ст.). Social entrepreneurship in scientific and social discourses. 2024. DOI: https://doi.org/10.24919/2519-058X.30.299915.
6. Юрчик Г. М. Соціальне підприємництво: теоретико-правовий аспект. Серія «Економічні науки». 2023. Вип. 4(104). С. 416–418. DOI: https://doi.org/10.31713/ve4202335
7. An Z., Zhang Q., Liu Y., Lv J. Resource Bricolage for Inclusive Employment: A Case Study of Social Entrepreneurship. Behavioral Sciences. 2024. Vol. 16. No. 274.
8. Garrels V., Sigstad H. M. H. Employment for persons with intellectual disability in the Nordic countries: A scoping review. Journal of Applied Research in Intellectual Disabilities. 2021. DOI: 10.1111/jar.12880
9. Kašperová E., Genus A. Responsible innovation as transformational entrepreneurship by disabled people. Journal of Responsible Innovation. 2023. Vol. 10(1). DOI: 10.1080/23299460.2023.2268223
10. Nguyen C. N., Rossi M., Vilaine L., Hamieh M. B. Creating opportunities: social entrepreneurship and disability employment. International Journal of Business and Emerging Markets. 2024. Vol. 16(5). DOI: 10.1504/IJBEM.2024.10067632
11. Widagdo A. K., et al. Advancing disability inclusion through social and digital entrepreneurship. International Journal of Innovative Research and Scientific Studies. 2025. Vol. 8(3). P. 1139–1152.

Ця робота ліцензована відповідно доCreative Commons Attribution 4.0 Міжнародної ліцензії.


