СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНА АДАПТАЦІЯ ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИХ ОСІБ В УМОВАХ ТРИВАЛОГО ВОЄННОГО КОНФЛІКТУ: ТЕОРЕТИКО-ПРИКЛАДНИЙ АСПЕКТ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ

Анотація

У статті здійснено комплексний теоретико-прикладний аналіз проблеми соціально-психологічної адаптації внутрішньо переміщених осіб в умовах тривалого воєнного конфлікту та визначено роль соціальної роботи у забезпеченні їх соціальної інтеграції і психологічної стабілізації. Актуальність дослідження зумовлена масштабами внутрішнього переміщення населення в Україні, що супроводжується руйнуванням соціальних зв’язків, втратою життєвих ресурсів, порушенням соціальних ролей і значним психоемоційним навантаженням. У статті розкрито сутність соціально-психологічної адаптації як багатовимірного процесу відновлення соціального функціонування особистості, формування нової соціальної ідентичності, стабілізації психоемоційного стану та інтеграції у приймаюче соціальне середовище. Узагальнено сучасні наукові підходи до розуміння чинників адаптації, серед яких ключову роль відіграють соціальна підтримка, матеріальні умови життя, психологічні ресурси особистості та рівень включеності у соціальні мережі.
Особливу увагу приділено прикладному аспекту соціальної роботи, яка розглядається як системний механізм відновлення адаптаційного потенціалу внутрішньо переміщених осіб. Визначено основні напрями практичної діяльності соціальних працівників, зокрема забезпечення базових життєвих потреб, соціальний супровід, психосоціальну підтримку та сприяння соціальній інтеграції переселенців у приймаючі громади. Емпірична частина дослідження ґрунтується на результатах глибинних інтерв’ю з внутрішньо переміщеними особами, що дозволило виявити домінуючі проблеми адаптації, серед яких економічна нестабільність, соціальна ізоляція, психологічна напруженість та недостатня координація соціальних послуг.
Наукова новизна роботи полягає у поєднанні теоретичного та емпіричного аналізу соціально-психологічної адаптації внутрішньо переміщених осіб, обґрунтуванні необхідності переходу від кризової моделі допомоги до довготривалої моделі соціального супроводу та формулюванні практичних рекомендацій щодо вдосконалення психосоціальних, громадоцентричних і цифрових підходів у соціальній роботі. Отримані результати можуть бути використані для розроблення програм соціальної підтримки переселенців і підвищення ефективності соціальної роботи в умовах тривалого воєнного конфлікту.