УПРАВЛІННЯ ЗАЦІКАВЛЕНИМИ СТОРОНАМИ (СТЕЙКХОЛДЕРАМИ) АДВОКАЦІЙНОЇ КАМПАНІЇ

Ключові слова: соціальна адвокація, управління, зацікавлені сторони (стейкхолдери), стратегія, комунікація, партнерська взаємодія, соціальні працівники, отримувачі соціальних послуг, вразливі категорії населення

Анотація

Статтю присвячено визначенню й характеристиці кроків управління зацікавленими сторонами (стейкхолдерами) адвокаційної кампанії із захисту інтересів вразливих категорій населення. До таких кроків віднесено: ідентифікація стейкхолдерів; аналіз стейкхолдерів; розробка стратегії залучення визначених стейкхолдерів; робота над вимогами та очікуваннями стейкхолдерів; робочі зустрічі та оцінка залучення стейкхолдерів.
Розкрито вплив ролі зацікавлених сторін (стейкхолдерів) та їх позиції щодо можливих варіантів розв’язання ключової проблеми в ефективній реалізації адвокаційній кампанії із захисту інтересів вразливих категорій населення.
Проаналізовано категорії зацікавлених сторін (стейкхолдерів) та їх позиції до розв’язання ключової проблеми адвокаційної кампанії: союзники (поділяють ключову проблему та погоджуються із можливими варіантами її розв’язання); прихильники (поділяють ключову проблему, але пропонують інші варіанти її розв’язання); ті, хто тримають нейтралітет (тримаються нейтрально по відношенню до ключової проблеми); опоненти (для них ключова проблема не є актуальною й пріоритетною); суперники (знаходяться в позиції заперечення існування проблеми). Систематизовано підходи до класифікації зацікавлених сторін (стейкхолдерів) адвокаційної кампанії до якої віднесено чотири критерії (за позицією щодо кампанії; за рівнем впливу та зацікавленості; за безпосередністю стосунку до проблеми; за місцем у структурі кампанії).
Зроблено висновок, що для залучення і налагодження партнерської взаємодії із зацікавленими сторонами (стейкхолдерами) важливо зібрати про них необхідну інформацію (хто вони; рівень їх зацікавленості; який мають вплив на адвокаційну кампанію; хто є їх представниками та канал комунікації з ними; що конкретно потрібно адвокаційній команді від кожного, а також, що потрібно їм від адвокаційної команди; план комунікації).

Посилання

1. Амбарцумова А., Ламах Е., Дмитрієва М. Кампанії з адвокації для відстоювання прав жінок на місцевому рівні. Методичний посібник з підготовки тренерок. Проєкт «Жінки України: залучені, спроможні, незламні», Пакт. Київ, 2021. 141 с.
2. Гусєва Ю. Ю. Методологія стейкхолдер-орієнтованого управління проектами та програмами регіонального розвитку. Дис. на здобуття наукового ступеня доктора технічних наук: 05.13.22 – управління проектами і програмами. Харківський національний університет міського господарства імені О. М. Бекетова, 2021. 306 с. URL: https://radapm.kname.edu.ua/images/Disser/dis_Husieva.pdf#page=31.08
3. Дуля А., Лютий В. Досвід представництва інтересів внутрішньо переміщених осіб недержавними організаціями. Ввічливість. Humanitas, 2023. № 3. С. 15–22. DOI: https://doi.org/10.32782/humanitas/2023.3.3
4. Лехолетова М., Лях Т. Підготовка майбутніх соціальних працівників до адвокаційної діяльності. Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології : наук. журнал / голов. ред. А. А. Сбруєва. Суми : Вид-во СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2020. № 2(96). С. 135–144. DOI: https://doi.org/10.24139/2312-5993/2020.02/135-144
5. Лехолетова М., Лях Т., Спіріна Т. Алгоритм організації та проведення успішної адвокаційної кампанії із представництва інтересів. Social Work and Education. 2022. Вип. 9. № 1. С. 62–74. DOI: https://doi.org/10.25128/2520-6230.22.1.5
6. Лях Т., Петрович В., Спірін А. Інструменти соціальної адвокації прав та інтересів вразливих груп населення. Ввічливість. Humanitas. 2022. № 3. С. 54–60. DOI: https://doi.org/10.32782/humanitas/2022.3.8
7. Не споживачами єдиними: з чого почати роботу зі стейкхолдерами в комунікаціях. (2025). Vector. URL: https://vctr.media/ua/ne-spozhivachami-yedinimi-z-chogo-pochati-robotu-zi-stejkholderami-v-komunikacziyah-250366/
8. Про соціальні послуги : Закон України від 17.01.2019 № 2671-VIII. Офіційний сайт Верховної Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2671-19#Text
9. Цюприк А. Я. Формування інтегральної компетентності соціального працівника в умовах цифрового суспільства. Публічне управління та соціальна робота. 2023. № 2. С. 64–68. DOI: https://doi.org/10.32782/3041-1319/2023-2-10
10. Daniel F., Moinho T., Espírito-Santo H. et al. Rights-Based Vision: a Portuguese Validation of the Human Rights Lens in Social Work Scale. J. Hum. Rights Soc. Work. 2025. № 10. Р. 637–646. DOI: https://doi.org/10.1007/s41134-025-00385-9
11. Freeman R. E. Strategic Management: A Stakeho-lder Approach. Boston: Pitman Publishing, 1984. 292 p.
12. Hoefer R. Advocacy practice for social justice. 2019. Oxford University Press.
13. Mitchell R. K., Agle B. R., Wood D. J. Toward a theory of stakeholder identification and salience: defining the principle of who and what really counts. Academy of Management Review. 1997. Vol. 22. № 4. P. 853–886. DOI: 10.2307/259247
14. Sabatier P. An advocacy coalition model of policy change and the role of policy-oriented learning therein. Policy Sciences. 1988. (21). Р. 129–168. DOI: https://doi.org/10.1007/BF00136406
15. Tarshish N. The administrative burden framework: A new horizon for research and practice in social work? Social Work. 2024. 69(1). P. 86–94.
16. Tarshish N., Benish A. The Three Spheres of Rights-Based Practice in Social Work: Respecting, Claiming, and Changing. Clin Soc Work J. 2025. DOI: https://doi.org/10.1007/s10615-025-00998-7
17. United Nations. Convention on the rights of persons with disabilities. 2006. URL: https://www.un.org/development/desa/disabilities/convention-on-the-rights-of-persons-with-disabilities.html
Опубліковано
2026-05-22