ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ПІДГОТОВКИ ВИКЛАДАЧА ДО ІНТЕГРАЦІЇ СОЦІАЛЬНО-ГУМАНІТАРНИХ ДИСЦИПЛІН З ЦИФРОВИМИ ТЕХНОЛОГІЯМИ
Анотація
У статті обґрунтовано методологічні та методичні засади підготовки викладача до інтеграції соціально-гуманітарних дисциплін із цифровими технологіями в умовах трансформації університетської освіти. Актуальність дослідження зумовлена суперечністю між високими вимогами до цифрової компетентності викладача та недостатньою розробленістю методичних засад підготовки викладачів-гуманітаріїв, дисципліни яких мають ціннісно-смислову, інтерпретативну та діалогічну природу. Метою статті є теоретичне обґрунтування структури та змісту методичної підготовки викладача до цифрової інтеграції без втрати гуманістичної сутності освіти. Методологічну основу дослідження становлять системно-діяльнісний, компетентнісний, аксіологічний та герменевтичний підходи, поєднання яких формує методологічне ядро підготовки викладача-гуманітарія. Розкрито специфіку цифрової інтеграції в різних соціально-гуманітарних дисциплінах: у соціології (через цифрові інструменти збору й аналізу даних); філософії (через цифрові середовища діалогу та роботи з текстами); правознавстві (через використання правових баз і симуляцій професійної діяльності); культурології та мистецтвознавстві (через цифрові архіви, віртуальні музеї та інструменти Digital Humanities); політології та міжнародних відносинах (через формування медіаграмотності та навичок верифікації інформації). Запропоновано структуру методичної готовності викладача, що охоплює методологічний, предметно-цифровий, дидактико-проєктувальний і рефлексивно-оцінювальний компоненти. Практичну значущість дослідження становлять рекомендації щодо організації підвищення кваліфікації викладачів як міждисциплінарних майстерень, впровадження цифрового аудиту курсу, формування банків цифрових ресурсів і розвитку рефлексивних спільнот практики. Зроблено висновок, що ефективна підготовка викладача до цифрової інтеграції в соціально-гуманітарній освіті потребує поєднання технологічної компетентності з гуманістичними цінностями, діалогічністю та критичною рефлексією. Перспективою подальших досліджень є розробка дидактичних моделей цифрової інтеграції для окремих дисциплін та їх емпірична перевірка.
Посилання
2. Трубавіна І. М., Доценко С. О., Набока О. Л., Чайковський М. Є., Мешко Г. М. Development of digital competence of humanities teachers under COVID-19 quarantine restrictions. Journal of Physics: Conference Series. 2021. Vol. 1840. Article 012052. DOI: https://doi.org/10.1088/1742-6596/1840/1/012052
3. Шуплат А. І. Використання змішаного навчання для підвищення професійного розвитку вчителів. Академічні студії. Серія «Педагогіка». 2022. № 2(4). С. 184–191. DOI: https://doi.org/10.52726/as.pedagogy/2022.2.4.25
4. Кайдалова Л. Г., Ткачова Н. О., Махновський С. С. Цифрова компетентність викладачів як чинник успішної професійної підготовки майбутніх фахівців. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах. 2025. № 98. С. 109–115. DOI: https://doi.org/10.32840/1992-5786.2025.98.19
5. Bohomaz K., Sorokina L., Voronova Z., Valuieva N., Kuzmenko N. Humanitarian disciplines in the conditions of distance learning at the stage of higher education transformation in Ukraine. Journal of Education and e-Learning Research. 2024. Vol. 17, No. 1. URL: https://aquila.usm.edu/jetde/vol17/iss1/15/
6. Рудинський В. Змістовно-смислове поле поняття «змішане навчання» та моделі змішаного навчання. Гуманітарні студії: Історія та педагогіка. 2022. № 1. С. 128–139. URL: http://gsip.wunu.edu.ua/index.php/gsipua/article/view/102
7. Сікора Я., Іванова С., Кільченко А. Розвиток цифрової компетентності наукових і науково-педагогічних працівників засобами відкритих освітньо-наукових інформаційних систем: вітчизняний досвід. Освіта. Інноватика. Практика. 2024. Т. 12, № 5. С. 73–79. DOI: https://doi.org/10.31110/2616-650X-vol12i5-011
8. Basilotta-Gómez-Pablos V., Matarranz M., Casado-Aranda L.-A., Otto A. Teachers’ digital competencies in higher education: a systematic literature review. International Journal of Educational Technology in Higher Education. 2022. Vol. 19. Article 8. DOI: https://doi.org/10.1186/s41239-021-00312-8
9. Saltos-Rivas R., Novoa-Hernández P., Rodríguez R. S. Understanding university teachers’ digital competencies: a systematic mapping study. Education and Information Technologies. 2023. Vol. 28. P. 16771–16822. DOI: https://doi.org/10.1007/s10639-023-11669-w
10. Farias-Gaytan S., Aguaded I., Ramirez-Montoya M.-S. Digital transformation and digital literacy in the context of complexity within higher education institutions: a systematic literature review. Humanities and Social Sciences Communications. 2023. Vol. 10. Article 386. DOI: https://doi.org/10.1057/s41599-023-01875-9
11. Fernández-Morante C., López B. C., Casal-Otero L. et al. Teachers’ digital competence: the case of the University System of Galicia. Journal of New Approaches in Educational Research. 2023. Vol. 12, No. 1. P. 62–76. DOI: https://doi.org/10.7821/naer.2023.1.1139
12. Georgopoulou M. S., Troussas C., Triperina E., Sgouropoulou C. Approaches to digital humanities pedagogy: a systematic literature review within educational practice. Digital Scholarship in the Humanities. 2025. Vol. 40, No. 1. P. 121–137. DOI: https://doi.org/10.1093/llc/fqae054
13. Smith K., Hill J. Visions of blended learning: identifying the challenges and opportunities in shaping institutional approaches to blended learning in higher education. Technology, Pedagogy and Education. 2023. Vol. 32, No. 3. P. 289–303. DOI: https://doi.org/10.1080/1475939X.2023.2176916
14. Moraes G. H. S. M., Pelegrini A., Ferreira M. C., Palmisano A. Exploring digital literacy skills in social sciences and humanities students. Sustainability. 2022. Vol. 14, No. 5. Article 2483. DOI: https://doi.org/10.3390/su14052483

Ця робота ліцензована відповідно доCreative Commons Attribution 4.0 Міжнародної ліцензії.


