ВОЛОНТЕРСТВО ЯК ФОРМА СОЦІАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ ЛЮДЕЙ ПОХИЛОГО ВІКУ
Анотація
У статті досліджено волонтерську діяльність як форму соціальної активності людей похилого віку. Однією з актуальних соціально-демографічних тенденцій сучасності є зростання частки людей похилого віку в структурі населення, що актуалізує проблему їх соціальної включеності, активного довголіття й участі в житті громади. Дієвим механізмом розв’язання цієї проблеми є розвиток соціальної активності людей похилого віку, зокрема їх залучення до волонтерської діяльності. Метою статті є теоретичне обґрунтування волонтерської діяльності як форми соціальної активності людей похилого віку, уточнення сутності понять «соціальна активність» і «соціальна активність людей похилого віку», визначення мотивації, соціального значення й умов розвитку волонтерської діяльності в системі соціальної роботи. Наукова новизна дослідження полягає у формулюванні авторських визначень понять «соціальна активність» і «соціальна активність людей похилого віку», систематизації умов розвитку «срібного волонтерства». «Соціальна активність» розглядається як свідома, вмотивована діяльність, спрямована на взаємодію із соціальним середовищем та іншими суб’єктами змін із метою розв’язання суспільних проблем, у процесі якої здійснюється саморозвиток особистості та формуються її соціальні якості. «Соціальна активність людей похилого віку» визначається як свідома, вмотивована діяльність цієї категорії населення, спрямована на участь у розв’язанні суспільно значущих проблем та здійсненні позитивних соціальних змін, у процесі якої реалізуються життєвий досвід, знання людини, забезпечуються її саморозвиток та формування нових соціальних зв’язків. Обґрунтовано, що волонтерська діяльність є однією з провідних форм соціальної активності людей похилого віку. Визначено основні умови розвитку волонтерської діяльності людей похилого віку в системі соціальної роботи, серед яких – популяризація активного довголіття на рівні громади та держави, подолання вікових стереотипів, створення спеціальних волонтерських програм, підтримка соціальних зв’язків, суспільне визнання внеску літніх волонтерів та поширення успішних практик «срібного волонтерства».
Посилання
2. Аверіна К. С. Теоретико-методологічні засади розвитку соціальної активності майбутніх фахівців соціономічних професій : автореф. дис. ... д-ра пед. наук : 13.00.01. Тернопіль, 2021. 33 с. URL: http://dspace.tnpu.edu.ua/bitstream/123456789/18600/1/Aref_Averina.pdf.
3. Болотова В. О., Ляшенко Н. О., Байдак Т. М. Волонтерська діяльність в Україні як вид соціальної активності. Грані. 2018. Т. 21. № 9. С. 47–57. URL: https://repository.kpi.kharkov.ua/server/api/core/bitstreams/90ed6bbf-31b7-45b4-a730-687a40767055/content.
4. Василевська А. С. Формування соціальної активності підлітків у волонтерській діяльності. Міждисциплінарний діалог: молодь, наука, інновації : збірник матеріалів І Всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю (Запоріжжя, 18 квітня 2025 р.). Запоріжжя, 2025. С. 85–88. URL: https://mdpu.org.ua/wp-content/uploads/2025/06/Zbirnyk_konferentsii_mizhdystsyplinarnyj_dialoh_molod_250616_120646.pdf#page=85.
5. Вакуленко С. М. «Срібне волонтерство» як напрям соціальної роботи з людьми похилого віку. SOCIOПРОСТІР: міждисциплінарний електронний збірник наукових праць з соціології та соціальної роботи. 2025. № 15. С. 62–72. DOI: https://doi.org/10.26565/2218-2470-2025-15-07.
6. Грибко О. В. Соціальна активність людей похилого віку. Інформаційні технології: наука, техніка, технологія, освіта, здоров’я : матеріали 31-ї Міжнародної науково-практичної конференції MicroCAD-2023 (Харків, 17–20 травня 2023 р.). Харків, 2023. С. 944.
7. Каркач А. Соціальні практики волонтерської діяльності літніх людей. Ввічливість. Humanitas. 2025. Вип. 3. С. 73–79. DOI: https://doi.org/10.32782/humanitas/2025.3.10.
8. Конончук А. І., Дубова К. С. Особливості волонтерства людей похилого віку в Республіці Ірландія. Наукові записки НДУ ім. М. Гоголя. Психолого-педагогічні науки. 2025. № 4. С. 284–297. DOI: 10.31654/2663-4902-2025-РР-4-284-297.
9. Концепція Державної цільової соціальної програми з розвитку волонтерської діяльності на період до 2030 року : розпорядження Кабінету Міністрів України від 15 липня 2025 р. № 715-р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/715-2025-%D1%80#Text.
10. Котелевець А. М. Соціальна активність молоді під час російсько-української війни. Social Work and Education. 2022. Vol. 9. No. 1. P. 51–61. DOI: 10.25128/2520-6230.22.1.4.
11. Петрочко Ж. В. Соціальна активність, життєвий оптимізм, соціальна успішність та соціальне самовизначення як взаємообумовлені параметри особистості в сучасних умовах. Науковий часопис Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Серія 5. Педагогічні науки: реалії та перспективи. 2024. № 99. С. 50–55. DOI: https://doi.org/10.31392/UDU-nc.series5.2024.99.10.
12. Петрочко Ж. В., Карпенко О. Г., Лютий В. П. Соціальна активність особистості у територіальній громаді. Соціальна педагогіка: теорія та практика. 2024. № 2. С. 80–86. DOI: 10.12958/1817-3764-2024-2-80-86.
13. Тараненко Г., Кукіна Н. Соціальна активність особистості як засадничий принцип розбудови громадянського суспільства. Вісник науки та освіти. 2023. № 3 (9). С. 251–265. URL: https://perspectives.pp.ua/index.php/vno/article/view/4223.
14. Трубнікова О. А. Волонтерство як форма соціальної активності особистості. Актуальні проблеми психології: збірник наукових праць Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України. 2020. Т. 7. Вип. 20. Ч. 2. С. 205–209. URL: http://ecopsy.com.ua/data/zbirki/2009_20_2/sb20_ch2_50.pdf.
15. Штрайхер О. А. Волонтерство та активізм як форми громадянської участі в контексті українського волонтерського руху. Габітус. 2025. Вип. 69. Т. 1. С. 28–35. DOI: https://doi.org/10.32782/2663-5208.2025.69.1.4.
16. de Wit, A., Qu, H., & Bekkers, R. The health advantage of volunteering is larger for older and less healthy volunteers in Europe: A mega-analysis. European Journal of Ageing. 2022. Vol. 19, No. 4. P. 1189–1200. DOI: https://doi.org/10.1007/s10433-022-00691-5.
17. Morrow-Howell, N., & Gonzales, E. Explicating Ageism in the Productive Aging Framework. The Gerontologist. 2024. Vol. 64, No. 7. Article gnad156. DOI: https://doi.org/10.1093/geront/gnad156.
18. Schulte, P. A., Grosch, J., Scholl, J. C., & Tamers, S. L. Framework for Considering Productive Aging and Work. Journal of Occupational and Environmental Medicine. 2018. Vol. 60, No. 5. P. 440–448. DOI: https://doi.org/10.1097/JOM.0000000000001295.
19. Tamura, M., Nakagomi, A., Ide, K., Kondo, K., Ojima, T., Takasugi, T., & Shiba, K. Volunteer group participation and subsequent health and well-being among older adults in Japan: An outcome-wide longitudinal approach. Archives of Gerontology and Geriatrics. 2024. Vol. 126. Article 105537. DOI: https://doi.org/10.1016/j.archger.2024.105537.
20. Xie, L., & Han, W. The different roles of productive aging activities in the life satisfaction of older adults in urban and rural China. International Social Work. 2024. Vol. 67, No. 1. P. 136–150. DOI: https://doi.org/10.1177/00208728221147612.

Ця робота ліцензована відповідно доCreative Commons Attribution 4.0 Міжнародної ліцензії.


