КРЕАТИВНІСТЬ ЯК ФЕНОМЕН І РІВЕНЬ ЇЇ РОЗВИТКУ У ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ

Анотація

Розуміння креативності в сучасній науці дає змогу виділити критерії виокремлення показників креативності в межах різних підходів, дозволяє розмежувати креативність і творчість як схожі, але більшою мірою різні феномени психологічної реальності. Більшість учених креативність визначають як універсальну творчу здібність, яку характеризують оригінальність, гнучкість; процес переконструювання елементів у нових комбінаціях; здатність народжувати оригінальні ідеї в умовах розв’язання або постановки нових проблем; уміння знаходити рішення в нестандартних ситуаціях, спрямованість на відкриття нового та здатність глибоко усвідомлювати свій досвід; яку характеризують ще таким чином, що креативність – це сила, яка сприяє позитивній самооцінці та забезпечує саморух індивіда в його розвитку. У праці проаналізовано та розкрито сутність таких підходів до розуміння креативності, як психометричний підхід (J. Guilford, Е. Р. Torrance); підхід, спрямований на вирішення проблеми й експертизу; когнітивний підхід, представники якого під час вивчення питання креативності намагались зрозуміти розумові процеси, уявлення та механізми, які є в основі творчої думки тощо. У розумінні поняття креативності, урешті-решт, виділяємо те, що креативність містить мислення, спрямоване на продукування ідей або продуктів, які є новими і, що важливо, цінними. Розглянуто творчий потенціал особистості, зокрема особливості креативно-особистісного розвитку управлінців. Емпірично встановлено рівень розвитку креативності у здобувачів вищої освіти різних спеціальностей, виявлено невисокий рівень її розвитку як в українських, так і в китайських студентів. Розробляється програма формування креативності здобувачів вищої освіти засобами тренінгу з метою забезпечення як виробничої, так і мистецької сфери креативними фахівцями в майбутньому, які будуть здатні не лише сприймати нововведення, але й самі їх започатковувати.