НАУКОВИЙ ДОРОБОК ПРЕДСТАВНИКІВ ПОЛТАВСЬКОЇ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ШКОЛИ У ЗАГАЛЬНУ ТА ВІКОВУ ПСИХОЛОГІЮ І ПСИХОЛОГІЮ ТВОРЧОСТІ

V. V. Shevchuk; M. M. Teslenko; L. P. Klevaka

doi:10.32782/3041-1297/2024-2-23

V. V. Shevchuk Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» https://orcid.org/0000-0001-7101-7617
M. M. Teslenko Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» https://orcid.org/0000-0003-4676-7736
L. P. Klevaka Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» https://orcid.org/0000-0001-6924-8221

DOI: https://doi.org/10.32782/3041-1297/2024-2-23

Ключові слова: історія психології, психологія творчості, вікова психологія

Анотація

Наприкінці ХХ століття в Україні почалися процеси деідеологізації суспільства, що сприяло зростанню інтересу до національної спадщини у сфері культури. Зростання значення психологічної науки та її суспільного авторитету висуває нові вимоги до вивчення її історії та визначення перспектив подальшого розвитку. Подальший розвиток української психології неможливий без переосмислення та систематизації історичної спадщини вітчизняної психологічної науки. Незважаючи на значну кількість літератури, присвяченої історії психології, історія української психології містить багато недосліджених аспектів. Зокрема, недостатньо вивчено регіональні особливості розвитку психологічної науки та їх вплив на її загальний прогрес. Історія розвитку психології в окремих регіонах України розглядається в працях Л. Акімової, І. Данилюка, О. Іванової, О. Матласевича, П. Пелехи, І. Пивоварчика та О. Чебикіна, С. Пухно, Ю. Рождественський. Водночас історія становлення психологічної науки на Полтавщині залишається практично не вивченою. Психологічна думка цього регіону пройшла складні етапи розвитку, які потребують подальших досліджень. Метою статті є розкриття наукового внеску учених Полтавщини у розвиток загальної, вікової психології та психології творчості. Серед вчених, пов’язаних із Полтавщиною, які зробили вагомий внесок у розвиток вікової психології та психології творчості, варто відзначити Л. М. Проколієнко (1927–1989), Ю. В. Гільбуха (1928–2000), В. О. Моляко (1937 р. н.), В. Моргуна (1947 р. н.) та П. Мясоїда (1951 р. н.), розробки яких набули національного значення та визнання в галузі розвитку пізнавальних процесів у дітей, формування особистості дитини, становлення її в колективі та вдосконалення психологічної підготовки педагогічні працівники.