ОСНОВНІ АСПЕКТИ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ У СФЕРІ СІМЕЙНОГО ВИХОВАННЯ ТА СОЦІАЛІЗАЦІЇ

Анотація

Статтю присвячено комплексному аналізу змісту, структури та ключових напрямів державної політики у сфері сімейного виховання та соціалізації дітей і молоді в Україні. У роботі обґрунтовано значення сім’ї як провідного соціального інституту, що забезпечує відтворення населення, формування ціннісних орієнтацій, соціальну адаптацію й розвиток особистості. Показано, що ефективність виховної функції сім’ї безпосередньо залежить від узгодженості державної, освітньої та соціальної політики, а також від здатності інституцій реагувати на сучасні соціокультурні трансформації. Визначено основні виклики сімейного виховання, пов’язані з економічною нестабільністю, зміною культурно-ціннісних норм, інформаційним перенавантаженням, кризою батьківських компетентностей і демографічними тенденціями. Розкрито вплив воєнних дій на сім’ї з дітьми та особливості забезпечення їхньої соціалізації в умовах міграційних процесів, порушення звичних моделей взаємодії та підвищених ризиків соціальної вразливості. Проаналізовано нормативно-правове забезпечення реалізації державної сімейної політики, визначено компетенції органів державної влади та роль освітніх, наукових, соціальних і медійних інституцій у формуванні сприятливого соціалізаційного простору. Підкреслено важливість впровадження міжвідомчих підходів, розбудови партнерства між сім’єю та закладами освіти, а також інтеграції соціалізаційного компонента у зміст освітніх програм. Зроблено висновок, що модернізація державної політики у сфері сімейного виховання має ґрунтуватися на системності, науковій обґрунтованості та орієнтації на підвищення якості життя сімей, зміцнення їхнього виховного потенціалу й гармонійний розвиток особистості.