ХІМІЧНОСТІЙКІ ВОГНЕЗАХИСНІ ПОКРИТТЯ НА ОСНОВІ МОДИФІКОВАНИХ КУПРУМ(ІІ) КАРБОНАТОМ ЕПОКСІАМІННИХ КОМПОЗИЦІЙ

Анотація

Вступ. Розвиток сучасних технологій та розробка нових матеріалів сприяє розширенню сфер застосування епоксидних смол. На особливу увагу заслуговує використання епоксиполімерних композицій як вогнезахисних покриттів. Такі покриття дедалі частіше застосовують для підвищення вогнестійкості елементів та конструкцій із металів, пластмас, деревини в різних спорудах промислового і цивільного будівництва, в транспортних засобах. Перспективним методом створення вогнезахисних покриттів на основі епоксидних смол є введення в полімерну матрицю реакційноздатних антипіренів. Мета. Метою роботи є вивчення впливу одного із запропонованих антипіренів, а саме купрум(ІІ) карбонату, на здатність епоксіамінних композицій протистояти поширенню полум’я, а також на їх водо- та хімстійкість. Методи. Швидкість поширення полум’я по поверхні горизонтально розташованих експериментальних зразків визначали згідно з ГОСТ 28157-89. Водо- та хімстійкість оцінювали ваговим методом за зміною маси полімерних плівок після їх витримки протягом певного часу в дистильованій воді та агресивних середовищах. Результати. Результати експериментальних досліджень засвідчили, що додавання невеликої кількості купрум(ІІ) карбонату (5 мас. ч. на 100 мас. ч. зв’язуючого) до епоксіамінної композиції практично не впливає на швидкість поширення полум’я по зразку, розташованому в горизонтальному положенні. Натомість, зразки з вмістом антипірену 20, 40 та 80 мас. ч. на 100 мас. ч. зв’язуючого взагалі не спроможні поширювати полум’я в горизонтальному напрямку. Тривалість самостійного горіння зразків цих композицій не перевищувала 1,5-2 хв. Встановлено, що завдяки утворенню хімічних зв’язків між купрум(ІІ) карбонатом і поліетиленполіаміном, зменшується проникність вільних плівок на основі модифікованих композицій для води та агресивних середовищ. Найнижчі значення рівноважного поглинання у воді та середовищах 10%-их водних розчинів H2SO4 і NaOH виявлені для композицій з вмістом купрум(ІІ) карбонату 20 мас. ч. на 100 мас. ч. зв’язуючого. Висновки. На основі проведених досліджень впливу купрум(ІІ) карбонату на швидкість поширення полум’я встановлено, що композиції з вмістом антипірену понад 20 мас. ч. на 100 мас. ч. зв’язуючого не поширюють полум’я та є самозгасаючими. Модифікація епоксидних полімерів купрум(ІІ) карбонатом знижує їх сорбційну здатність у воді, розчинах лугів та кислот. Ці дані покладені в основу розробки хімічно стійких вогнезахисних покриттів на основі епоксіамінних композицій, модифікованих купрум(ІІ) карбонатом.