ЕВАКУАЦІЯ ОСІБ ІЗ МОДУЛЬНИМИ ПРОТЕЗАМИ НИЖНІХ КІНЦІВОК ПРИ ПОЖЕЖІ: СУЧАСНИЙ СТАН, ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Анотація
Проблема. Війна в Україні призвела до значного збільшення кількості осіб з ампутаціями нижніх кінцівок. Ця категорія населення стикається з додатковими труднощами під час евакуації з будівель під час пожеж чи інших надзвичайних ситуацій. Основними викликами є зниження швидкості руху, нестабільність через втрату рівноваги, а також обмеження функціональних можливостей, пов’язаних з різними типами протезів. Відсутність у науковій літературі та практичних підходах до організації евакуації релевантних досліджень, що враховують мобільність осіб з протезами в критичних умовах, є актуальною проблемою, що потребує оперативного вирішення. Метою статті є аналіз досліджень щодо впливу протезів нижніх кінцівок на мобільність і швидкість евакуації в разі пожежі та виявлення ключових факторів, що впливають на її ефективність, а також визначення перспективних напрямів подальших наукових розвідок, спрямованих на покращення евакуаційних стратегій для маломобільних груп населення. Методи досліджень. У роботі застосовано систематичний підхід до аналізу літератури, що охоплює наукові публікації, нормативні акти та звіти з реабілітаційної практики. Для уточнення практичних аспектів мобільності проведено консультації з реабілітологами та користувачами протезів. Виконано порівняння характеристик різних типів протезів та їх впливу на швидкість руху. Результати. Визначено, що рівень ампутації та тип протеза є ключовими факторами, які впливають на швидкість евакуації в разі пожежі. Для осіб з ампутацією стопи швидкість руху не зазнає істотних змін (максимальне зменшення швидкості не перевищує 20 %), тоді як за ампутації стегна або вичленення в тазостегновому суглобі втрати швидкості під час руху сходами можуть досягати 50–70 %. Протези з біонічними компонентами демонструють значно кращі результати в умовах евакуації завдяки адаптивності до змін рельєфу й темпу руху. При цьому моделювання евакуації осіб з протезами суттєво ускладнено через відсутність адаптованих моделей мобільності в програмному забезпеченні. Висновки. За результатами проведеного аналізу визначено три ключові напрями вдосконалення евакуаційних стратегій, а саме проведення експериментальних досліджень для оцінки швидкості та витривалості осіб з протезами залежно від типу протезу та евакуаційного шляху; деталізація індивідуальних і потокових моделей руху учасників евакуації з протезами для інтеграції в програмні комплекси моделювання; створення рекомендацій для проєктування евакуаційних маршрутів з урахуванням потреб осіб з протезами для забезпечення безбар’єрності.
Завантаження
Посилання
2. Суполова К., Баркасі Д. Значення реабілітації у пацієнтів з двосторонньою трансфеморальною ампутацією. Україна. Здоров’я нації. 2022. № 3. С. 93–96. DOI: https://doi.org/10.24144/2077-6594.3. 1.2022.266038
3. Dauriac, B., Bonnet, X., Pillet, H., & Lavaste, F. (2019). Estimation of the walking speed of individuals with transfemoral amputation from a single prosthetic shank-mounted IMU. Journal of Engineering in Medicine, 233(9), 931–937. DOI: https://doi.org/ 10.1177/0954411919858468
4. Beck, O. N., Taboga, P., & Grabowski, A. M. (2017). How do prosthetic stiffness, height and running speed affect the biomechanics of athletes with bilateral transtibial amputations? Journal of the Royal Society Interface, 14(131), 20170230. DOI: https://doi.org/ 10.1098/rsif.2017.0230
5. Fu, L., Qin, H., Shi, Q., Zhang, Y., & Shi, Y. (2022). An experimental study on evacuation dynamics including individuals with simulated disabilities. Safety Science, 155, 105878. DOI: https://doi.org/10.1016/ j.ssci.2022.105878
6. Hostetter, H., & Naser, M.Z. (2022). Characterizing Disability in Fire Evacuation: A Progressive Review. Journal of Safety Science and Resilience. DOI: 10.1016/j.ssci.2022.06.004
7. Burak, N., Khlevnoi, O., Zhezlo-Khlevna, N., Raita, D., Dotsenko, O. (2025). Determination of Fire Evacuation Parameters in Higher Education Institutions with Inclusive Groups Using Machine Learning Methods. In: Babichev, S., Lytvynenko, V. (eds) Lecture Notes in Data Engineering, Computational Intelligence, and Decision-Making. Vol. 2. Springer, Cham. DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-031-88483- 2_14
8. Khlevnoi, O., Dotsenko, O., Kovalyshyn, V., Parkhomenko, V.-P., Dyven, V., Borysova, A., Vovk, S. (2024). Improvement of the methodology for determining the movement parameters of individuals with visual impairments during evacuation from higher education institutions with inclusive education using a simplified analytical model. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 2(3(128)), 60–69. DOI: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2024.302950
9. Szénay, M., & Lopušniak, M. (2018). Movement parameters of persons with disabilities on evacuation by lifts. Proceedings of the 9th International Conference on Pedestrian and Evacuation Dynamics (PED2018), Lund, Sweden, August 21–23, 2018, 181–188.
10. Szulc, Karolina & Cisek, Marcin & Król, Małgorzata. (2022). Evaluation of the Evacuation of People with Disabilities, Using an Evacuation Chair. Research Report. Safety & Fire Technology. 60. 42–59. DOI: 10.12845/sft.60.2.2022.2
11. Koo, Jeongin & Kim, Yong Seog & Kim, Byung-In & Christensen, Keith. (2013). A comparative study of evacuation strategies for people with disabilities in high-rise building evacuation. Expert Systems with Applications. 40. 408–417. DOI: 10.1016/j.eswa.2012.07.017
12. Хлевной О., Харишин Д., Назаровець О. Проблемні питання розрахунку часу евакуації при пожежах у закладах дошкільної та середньої освіти з інклюзивними групами. Пожежна безпека. 2020. № 29. С. 72–76. DOI: 10.32447/20784643.26.2022.05
13. ДСТУ 8828:2019. Пожежна безпека. Загальні положення [чинний від 2020-01-01]. Вид. офіц. Київ, 2018. 163 с.
14. ДБН В.2.2-40:2018. Інклюзивність будівель і споруд [чинний від 2019-04-01]. Вид. офіц. Київ, 2017. 70 с.
15. Про затвердження Порядків визначення функціональних можливостей особи з інвалід- ністю, дитини з інвалідністю, іншої особи: Наказ Міністерства соціальної політики України від 20 січня 2015 року № 37.
16. ДСТУ EN ISO 9999:2024 Засоби допоміжні. Класифікація та термінологія (EN ISO 9999:2022, IDT; ISO 9999:2022, IDT).
17. Гільзи та системи кріплення протезів ниж- ніх кінцівок. URL: https://langs.physio-pedia.com/ uk/lower-limb-prosthetic-sockets-and-suspensionsystems- uk (дата звернення: 15.03.2025).
18. Семінська Н., Мусієнко О., Слободянюк І., Белевець К., Степанова А., Шитікова Н. Виготов- лення протезів нижніх кінцівок: виклики, аналіз та можливі рішення. Біомедична інженерія і техно- логія. 2024. Т. 14. С. 8–17. DOI: 10.20535/2617-897 4.2024.14.303997
19. De Pauw, K., Serrien, B., Baeyens, J.-P., Cherelle, P., De Bock, S., Ghillebert, J., Bailey, S.P., Lefeber, D., Roelands, B., Vanderborght, B., & Meeusen, R. (2020). Prosthetic gait of unilateral lowerlimb amputees with current and novel prostheses: A pilot study. Clinical Biomechanics, 71, 59–67. DOI: https://doi.org/10.1016/j.clinbiomech.2019.10.028
20. Prost, V., Johnson, W. B., Kent, J. A., & others. (2022). Biomechanical evaluation over level ground walking of user-specific prosthetic feet designed using the lower leg trajectory error framework. Scientific Reports, 12, 5306. DOI: https://doi.org/10.1038/ s41598-022-09114-y
21. Toderita, Diana & Favier, Clément & Henson, David & Vardakastani, Vasiliki & Sherman, Kate & Bennett, Alexander & Bull, Anthony. (2023). Hip joint and muscle loading for persons with bilateral transfemoral/through-knee amputations: biomechanical differences between full-length articulated and foreshortened non-articulated prostheses. Journal of NeuroEngineering and Rehabilitation. 20. 10.1186/ s12984-023-01296-4
Авторські права CC-BY