ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНИХ НАВИЧОК МАЙБУТНІХ ПСИХОЛОГІВ У ЗАКЛАДІ ВИЩОЇ ОСВІТИ

Анотація

У статті представлено результати дослідження стану сформованості комунікативних навичок майбутніх психологів й обґрунтовано шляхи їх формування у закладі вищої освіти. З використанням комплексу психодіагностичних методик було визначено рівень комунікативних і організаторських схильностей респондентів, виявлено існуючі комунікативні перешкоди, з’ясовано комунікативні установки, які ускладнюють спілкування, визначено рівень компетентності респондентів в управлінні конфліктами та рівень комунікативної толерантності. Виявлено, що більшість майбутніх психологів мають низький та нижче середнього рівні комунікативних і організаторських схильностей, у них також виникають емоційні перешкоди, які заважають ефективному спілкуванню. Водночас студенти-першокурсники є достатньо гнучкими, певною мірою вміють виражати власні емоції й управляти ними, однак вони не завжди вміють адекватно виявляти свої переживання та контролювати негативні емоції, також не прагнуть зближатися з іншими людьми на емоційній основі. Негативний досвід спілкування, часто пов’язаний із відкритою чи замаскованою жорстокістю, заважає якісній взаємодії студентів-першокурсників з іншими людьми та призводить до формування негативних комунікативних установок. У більшості респондентів також виявлено досить низький рівень комунікативної толерантності та недостатній рівень управління конфліктами. Враховуючи отримані результати, автор наголошує на необхідності оволодіння майбутніми психологами ґрунтовними теоретичними знаннями про спілкування, отриманні якісної мовної підготовки, яка забезпечить оволодіння студентами нормами літературної української мови, удосконаленні їхньої риторичної компетентності. Ефективною формою реалізації здобутих теоретичних знань є психологічні тренінги з використанням різноманітних активних методів комунікації, а також будь-яка дисципліна освітньої програми може формувати у студентів комунікативні навички.