ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ ДОТРИМАННЯ АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ В КОНТЕКСТІ ЗАСТОСУВАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ У ВИЩІЙ МЕДИЧНІЙ ОСВІТІ

Анотація

У статті досліджуються психологічні механізми ухвалення рішень щодо академічної доброчесності в умовах активної цифровізації освітнього процесу та використання інструментів штучного інтелекту (ШІ). Актуальність теми зумовлена необхідністю забезпечення довіри до результатів навчальної діяльності в умовах нових технологічних викликів. Визначено основні ризики й можливості впливу штучного інтелекту на академічну поведінку здобувачів і викладачів. Теоретичну основу аналізу становлять теорія раціонального вибору, соціально-когнітивна теорія Альберта Бандури та модель морального розвитку Лоуренса Кольберга, що дозволяють комплексно оцінити мотиваційні, когнітивні й емоційні аспекти етичної поведінки. Емпіричну базу дослідження становлять дані опитування здобувачів і викладачів Одеського національного медичного університету щодо ставлення до використання штучного інтелекту в освітньому процесі, частоти застосування антиплагіатних систем і генеративних моделей штучного інтелекту для виконання навчальних завдань. Проаналізовано психологічні чинники, що сприяють дотриманню академічної доброчесності, як-от: внутрішня мотивація до якісного навчання, усвідомлення етичних норм, довіра до системи контролю та впевненість у власних знаннях. Водночас виокремлено чинники ризику порушення доброчесності, як-от: ілюзія безкарності, зовнішній тиск і недооцінювання наслідків академічних порушень. Показано, що роль штучного інтелекту в освітньому процесі є амбівалентною і залежить від рівня етичної зрілості користувачів і характеристик освітнього середовища. Обґрунтовано необхідність інтеграції технологічних інновацій із розвитком культури академічної доброчесності й етичної рефлексії серед усіх учасників освітнього процесу. Наведено рекомендації щодо створення систем підтримки академічної доброчесності в умовах цифрової трансформації освіти.